заробітної плати і показника ВВП на душу населення. Рівень капіталізації фондового ринку в Україні також значно нижчий ніж в Польщі, а надходження від приватизації здається не в змозі забезпечити відповідні джерела фінансування перехідного періоду. Фінансування дефіциту також супроводжуватиметься в Україні значними ускладненнями через відносно високу відсоткову частку дефіциту в складі ВВП, а також високі кредитні ставки. Відповідно, ймовірно Україні треба відкласти запровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи до моменту утворення надлишку в чинній пенсійній системі для покриття всіх або великої частини видатків, пов'язаних з перехідним періодом пенсійної реформи. Тоді як Польща запровадила відразу змінену солідарну, загальнообов'язкову і добровільну накопичувальну системи, Україні можливо знадобиться спочатку реформувати свою солідарну систему, а згодом вводити в дію інші компоненти реформи.
Управління загальнообов'язковою накопичувальною системою здійснюється приватними пенсійними компаніями
В Польщі для інвестування свої внесків учасники обирають пенсійний фонд, який може бути заснований. Вони можуть вибирати з-поміж 19 приватних КУПФ. Більшість з них заснували та керують добре відомі багатонаціональні корпорації з великим досвідом управління пенсійними грошовими коштами. Держава не бере участі в управлінні системою і не виступала засновником жодного приватного пенсійного фонду для другого рівня пенсійного забезпечення (обов'язкові ощадні пенсійні рахунки). Це має велике значення для успішної діяльності всієї системи, тому що є запобіжним заходом у разі появи конфлікту інтересів. Міжнародний досвід з управління державою активами приватної пенсійної системи показав, що вона інвестуватиме їх виключно в своїх інтересах, а не на користь учасників пенсійного плану. В результаті цього завжди зменшується ставка доходу від інвестування для учасників. Якщо зменшувати її всього на кілька відсотків протягом тридцяти років, то, в порівнянні з доходністю акцій компаній на фондовому ринку, остаточна сума пенсії може скоротитись наполовину. Отже, інвестування активів приватними пенсійними фондами, які несуть фідуціарну відповідальність перед учасниками пенсійного плану, є дуже важливою і відповідальною справою.
За системою, яка на даному етапі пропонується для запровадження в Україні, всі активи знаходились би в тільки в управлінні державою. Досвід різних країн світу вказує, що така система зазнає невдачі. Наполовину такий підхід був застосований в Болівії, де вся система управляється державою. Однак, вона наймає на основі тендеру приватних управляючих пенсійними активами для їх інвестування. Цими вибраними менеджерами є великі міжнародні фірми, які здійснюють інвестиції в світовому масштабі з найбільшою вигодою для учасників пенсійних планів. Для України такий порядок міг би бути доброю відправною точкою. Сьогодні налічується відносно невелика кількість кваліфікованих приватних фірм, які могли б стати засновниками пенсійних фондів. Проте, починаючи з цього року, за економічною угодою між Україною і Європейським Союзом іноземні страхові компанії, пенсійні фонди, компанії з управління активами мають право здійснювати операції в Україні на рівних з місцевими компаніями умовах. Завдяки цьому виникає можливість створення в Україні міцних пенсійних фондів, які могли б стати основою для загальнообов'язкової накопичувальної системи [88,207]
Оскільки всі фонди по суті є однаковими з точки зору інвестиційної політики, іншим негативним наслідком положення про гарантію є вкладення великих грошових коштів в рекламну і маркетингову діяльність з метою перетягування учасників з одного фонду в інший. В Чилі щорічно майже третина учасників змінює свій пенсійний фонд. Це підштовхує до зростання адміністративних витрат і не дає жодних переваг учасникам.
В Україні доцільно розробити відмінну структуру другого рівня, за якою напрямки інвестиційної політики і положення про жорстке регулювання приватних пенсійних фондів, сформульовані в законі, забезпечували б належний захист учасникам. Гарантії щодо інвестування не потрібні, тому що вони шкодять системі. В Україні пенсійним фондам слід дозволити розробляти різні програми інвестування і вибирати різні ступені ризику в рамках встановлених обмежень. Саме це надасть учаснику реальну можливість вибирати серед різних фондів, а також забезпечить вищу загальну ставку інвестиційного доходу протягом тривалого періоду часу. Оскільки фонди дійсно будуть відрізнятись один від одного, учасники матимуть справжню можливість вибору, а розроблення ними різних спеціальних програм зробить всю систему витривалішою.
За польською системою компаніям з управління пенсійними фондами дозволяється встановлювати ставку комісійної винагороди як у вигляді відсотку від страхового внеску, так і відсотку від суми активів. Річна ставка винагороди, як відсоток від активів, не може перевищувати 0,6%. Цей показник є істотно низьким. На комісійні у вигляді відсотку від внеску максимальні обмеження не встановлюються (за оцінками їх розмір в середньому становитиме 8-10% суми внеску). Вважається, що за рахунок конкурентної боротьби контролювати-меться розмір цієї ставки. До всіх КУПФ ставиться вимога мати статутний капітал на момент заснування у розмірі 4 млн. євро, який протягом періоду діяльності не може зменшитися нижче 2 млн. євро, а також створити окремий резервний фонд у розмірі 1,5% від суми активів, що знаходяться в управлінні. Останній резерв не може входити до складу капіталу засновників, тому що є додатковим до нього. Окрім цього, КУПФ повинні сплачувати 0,2% від розміру внесків до окремого галузевого гарантійного фонду, який використовується для забезпечення мінімальної ставки інвестиційного доходу. Якщо від фонду вимагається підвищити ставку доходу для учасників і його резерви дозволяють покрити пов'язану з цим нестачу, це робиться за рахунок гарантійного фонду. Насправді, ймовірність застосовування гарантії мінімальної відносної ставки доходу є дуже незначними, в той час як загальний розмір резервного фонду є достатньо великим. Отже і ймовірність того, що галузевий гарантійний фонд коли-небудь знадобиться, є дуже незначною [95,41].
Така структура має