Для визначення розміру пенсії застосовується єдиний показник очікуваної тривалості життя при досягненні пенсійного віку для осіб обох статей, що, звичайно, призведе до перерозподілу частини доходів чоловіків на користь жінок.

Угорська законодавча структура забезпечує фізичне і юридичне розмежування активів учасників і активів засновників пенсійних кас. Структура гарантує захист внесків та доходів на інвестиції від розкрадання та втрат при банкрутстві. Активи учасників повинні зберігатись на окремому банківському рахунку, який не належить компанії з управління активами. Лише банк-депозитарій від імені членів пенсійної каси фізично володіє їхніми активами.

Встановлені законодавчі вимоги до інвестиційної діяльності. Зокрема, активи пенсійної каси повинні інвестуватись виключно в інтересах учасників каси. Основні правила інвестування включають вимоги щодо диверсифікації, співвідношення активів і пасивів, уникнення непотрібної конкуренції. Загальна вимога: інвестування можна здійснювати тільки на регульованих ринках (фондовий ринок, комп'ютерні системи торгівлі цінними паперами), встановлюються окремі обмеження щодо емітентів та іноземного інвестування. Є встановлений перелік дозволених видів інвестицій. Постанова уряду формує групи інвестиційних елементів, надає максимальні обмеження у вигляді загального розміру інвестованих коштів для кожної групи, встановлює правила для оцінки активів і розрахунку надходжень від інвестицій [69,49].

Гарантії та регулювання діяльності в накопичувальній системі.

Угорська пенсійна система має цілий ряд багатосторонніх, головним чином побічних - гарантій, які стосуються правового регулювання питань управління активами пенсійних кас, умов фінансових операцій та суворого державного нагляду. Гарантія мінімального розміру надходжень є внутрішнім механізмом накопичення і розподілу у випадках зміни результатів інвестиційної діяльності. З боку уряду гарантії щодо інвестиційної діяльності не надаються. Уряд надає гарантії тільки щодо передбачених зобов'язань гарантійного фонду. Очікуваний середній розмір надходжень визначається за еталонним індексом, а також існує очікуваний максимальний і мінімальний розмір надходжень.

Гарантійний - фонд - це попередньо створений фонд, до якого пенсійні каси сплачують 0,3 – 0,5 % з внесків учасників фонду. Він також задовольняє претензії учасника фонду у випадку шахрайства чи некваліфікованих дій керуючих активами.

Що ж до гарантії пенсійних виплат, то мінімальний розмір пенсії для другого рівня встановлений тільки для тих, хто перебуватиме у системі щонайменше 15 років. Мінімальна пенсія у такому випадку становить 25% від солідарної пенсії першого рівня учасника фонду.

Ще до того, як в Угорщині з'явилися перші пенсійні каси добровільного третього рівня, уряд створив у 1993 році Державний орган нагляду за діяльністю пенсійних кас - самостійний адміністративний орган, підпорядкований Міністерству фінансів, так само, як і Державний орган нагляду за страховою діяльністю. Орган нагляду за пенсійними касами єдиний як для кас другого обов'язкового, так і третього добровільного рівнів. На утримання органу нагляду каси сплачують 0.2% суми внесків учасників пенсійних кас [92,130].

Адміністративна структура органу нагляду складається з таких відділів: юридичного і ліцензування, інспекторського і обліку, нагляду за інвестиціями, системи виплат та актуарного, координаційного і кадрового, інформаційного і архівного.

До пенсійних кас обов'язкового рівня застосовується двоступеневий порядок ліцензування, а саме: ліцензія на заснування і ліцензія на здійснення діяльності у повному обсязі. Протягом 180 днів пенсійна каса повинна виконати всі вимоги для отримання ліцензії на здійснення діяльності у повному обсязі.

Застосовуються також суворі вимоги до обліку та звітності. Правові норми передбачають квартальну, річну та актуарну (у випадку страхової діяльності) звітність пенсійних кас.

Громадяни самостійно обирають пенсійну касу. Більшість людей не має уявлення про роботу фінансових ринків і не знає, якій пенсійній касі віддати перевагу. У зв'язку з цим істотного значення набуває забезпечення населення правдивою інформацією. Також важливим є гарантування того, що персонал організацій, які реалізують пенсійні послуги, має належну підготовку для правдивого пропонування пропозицій клієнтам і надання відповіді на пов'язані з цим запитання.

Пенсійні каси зобов'язані надавати слідуючу інформацію для широкого оприлюднення:

а) дата початку роботи каси;

б) імена і посади службових осіб фонду;

в) балансовий звіт фонду;

г) кількість учасників фонду;

д) надходження від внесків та інших джерел;

є) розподіл надходжень між резервними коштами;

є) розмір прибутків, які надаються касою;

ж) управлінські витрати каси;

з) результати, отримані від інвестиційної діяльності;

и) найменування довірителів фонду;

і) штрафи, накладені органом нагляду;

ї) регрес Гарантійного фонду;

й) всі інші основні показники, які забезпечують можливість порівняння з роботою інших фондів[96,291].

Існують також вимоги щодо правил оприлюднення інформації. Зокрема, пенсійні каси повинні публікувати спрощений варіант своїх річних звітів, які пройшли аудит. Каси оприлюднюють свої прибутки або збитки від інвестиційної діяльності і показники ефективності здійснення витрат. Результати інвестиційної діяльності вимірюються на основі надходжень з урахуванням ринкової оцінки активів. Каси зобов'язані регулярно інформувати своїх учасників про роботу та фінансовий стан каси, а також стан їх рахунків. Щонайменше щороку кожний учасник каси отримує звіт про свій особистий рахунок.

Брошури, буклети і об'яви, які готує каса, не повинні містити перекручених даних і інформації. Будь-який опис результатів роботи каси повинен включати обачні і професійно обгрунтовані оцінки, особливо коли це стосується очікуваних прибутків. Якщо йдеться про минулі результати діяльності каси, тільки дані і факти, вказані в законодавчому акті, можуть бути оприлюдненні. Під час презентації результатів діяльності каси, зміни в офіційному індексі споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період також повинні бути вказані.

Нова угорська пенсійна система містить в собі ряд недоліків, найсуттєвіші з яких наступні:

- поки іде відсутня централізована та автоматизована система ведення персоніфікованого обліку внесків і заробітку всіх працівників, що не сприяє зміцненню фінансової стабільності солідарної системи соціального страхування (1 рівня);

- запровадження обов'язкової накопичувальної системи за рахунок зменшення надходжень коштів до