До стабілізації економічного становища в Україні розміри виплат визначаються ВРУ щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", № 1058-ІУ від 09.07.2003р. гарантує всім непрацездатним громадянам України право на соціальну захищеність шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки країни. Для здійснення управління фінансами пенсійного забезпечення створено Пенсійний фонд України, який є органом виконавчої влади, підвідомчим КМУ. Він діє згідно з Положенням "Про пенсійний фонд України" затвердженим постановою КМУ від 01.06.1994року. Основними завданнями Пенсійного фонду є забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до зазначеного закону та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсій військово-службовцям і працівникам органів внутрішніх справ строкової служби, допомоги на дітей, а також інших витрат, фінансування яких відповідно до чинного законодавства покладено на Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України має мережу територіальних відділень, включаючи міста і райони, які у своїй діяльності взаємодіють з органами влади і управління, підприємствами, установами, організаціями. Пенсійний фонд разом з Фондом соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та Міністерством праці і соціальної політики подає КМУ пропозиції щодо тарифів та внесків із врахуванням необхідних виплат на пенсії, допомоги та інші витрати, а також бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у розробці проектів нормативних актів.

Кошти Пенсійного фонду України зберігаються в установах банків, а органи управління фонду утримуються за рахунок державного бюджету.

Підвищення обсягів видатків на соціальний захист населення за умов джерел його фінансового забезпечення (бюджету та цільових фондів) необхідне для забезпечення конституційних прав громадян. Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таке право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Конституція України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого законом.

У офіційній статистиці межею бідності вважається прожитковий мінімум розрахований за методикою Міністерства праці України. Але даний мінімум (332 гривні) - у кращому випадку межа абсолютних злиднів, а не бідності, і 37,3 мільйони українців, що знаходяться за порогом офіційної бідності, - це, насправді, абсолютно злиденні. Найважливішою проблемою в сфері заробітної плати є також її диспропорціональність між окремими галузями економіки.

Низька середня заробітна плата багато в чому обумовлена невирішеністю проблеми мінімальної заробітної плати, яку такою при нинішньому її розмірі ніяк назвати не можна. Тим часом встановлення соціально справедливого й економічно ефективного рівня мінімальної заробітної плати має першорядне значення для створення діючої системи мотивації, що особливо важливо в нестабільних умовах перехідного періоду.

Багато держав характеризують себе як соціальні. Це означає, що вони вважають своїм важливим завданням турботу про всіх тих громадян, хто з певних причин не в змозі забезпечити для себе нормальне існування, гідне людини. Держава повинна проводити заходи, спрямовані на захист від безробіття, піклуватися про дітей і непрацездатних людей.

Так, як Україна перебуває у вкрай напруженій ситуації із зайнятістю населення, його соціальним захистом, їй необхідне реформування системи пенсійного забезпечення в країні [54,16].

Збори в пенсійний фонд є одними з найбільших відрахувань в Україні. Держава і її уряд проводять цілу низку заходів по закріпленню фінансової дисципліни, збільшенню надходжень в Пенсійний фонд.

Пенсійна реформа повинна вирішити і дати відповідь на безліч складних задач, а також їх виконання, а саме:

У здійсненні пенсійної реформи значну перевагу потрібно віддати західному досвіду соціальної захищеності інших держав, в яких створення пенсійне - страхової фінансової структури проходить поетапно.

Світовий досвід свідчить, що в результаті проведення пенсійної реформи з тіньового боку виходило приблизно 10 % заробітної плати. З цим можна було б погодитися, якщо б на обмін росту "чистої" заробітної плати законодавці погодилися зменшити ставки пенсійних зборів. Так як в багатьох зарубіжних країнах (США, Франції, ФРН), а також в Росії та інших державах обов'язкові платежі та нарахування на заробітну плату самого робітника є меншими, ніж у нас в Україні. Багато підприємств і підприємців просто не в змозі платити такі кошти в Пенсійний фонд.

На наш погляд Україну чекають важливі зміни. За правильного і вмілого проведення реформ нашою державою, економічне падіння і деградація суспільства в Україні можуть трансформуватися у швидке економічне зростання та тривалу стабільність як політичного, економічного так і соціального життя