Більша кількість проектів пенсійної реформи базується на трирівневій пенсійній системі, а також на поетапному впровадженню попередніх пенсійних систем. Трирівнева пенсійна система включає такі підсистеми [53,160]:

Поетапне впровадження пенсійної реформи базується спочатку на модернізації існуючої пенсійної системи з наступним створенням і впровадженням трирівневої системи.

В часи тривалої економічної кризи в Україні запровадження медичного страхування як частини системи соціального страхування і системи соціального захисту населення стало невід'ємною вимогою політичного робітничого руху. Проблеми і питання соціального страхування і надання медичної допомоги людям, які працюють на підприємствах, були і є предметом неодноразових обговорень. Кожна людина завжди прагне уникнути проблем і негараздів. Але виникнення цих проблем і негараздів майже завжди існувало не залежно від свідомості людини. Людство, не маючи можливості запобігти їх виникненню, усуненню та впливу, намагалося обмежити згубну дію цих небажаних подій. Це призвело до бажання укласти відповідні угоди з певними органами влади про ризикованість свого буття, в змісті яких відображалися ознаки договору страхування.

В Україні заохочуються добровільне соціальне страхування, створення додаткових форм соціального забезпечення і добродійність.

Видатки на соціальну інфраструктуру включаються до проекту бюджету на підставі певних показників у проекті зведеного плану - кошторису відповідно до встановлених норм видатків та інші види витрат соціально-культурних установ і організацій

Основна мета проведеної вищими органами влади України соціальної політики - максимальна підтримка рівня життя населення і посилення заходів для соціального захисту громадян, що залишаються без роботи. Для її виконання розроблена Державна програма зайнятості населення, у якій передбачені організаційні й економічні заходи по керуванню трудовими ресурсами, відбита політика на ринку праці за черговий рік, намічені спільні дії структур державного керування різного територіального підпорядкування у вирішенні конкретних задач.

Отже, здійснюючи реформу системи соціального захисту населення в Україні, слід зосередити увагу на позитивних сторонах функціонування таких систем в розвинутих зарубіжних країнах. На нашу думку, досконалою є модель системи соціального забезпечення США, в якій громадяни зацікавлені перераховувати частину своїх коштів на індивідуальні пенсійні рахунки. Це в свою чергу буде забезпечувати гідний рівень життя пенсіонерів

Таким чином, наша держава повинна детально розглянути зарубіжний досвід соціального захисту населення, врахувати особливості національної економіки та менталітет українського народу та вжити заходів для підвищення життєвого рівня громадян.

1.2. Генезис та організаційні засади функціонування

Пенсійного фонду України

Система соціального страхування, включаючи пенсійне, склалася в СРСР ще в період НЕПу, проте згодом була деформована, втратила основні ознаки страхових відносин і фактично перетворилася на елемент податкової системи, а в 30-ті роки повністю злилася з державним бюджетом, що і стало підставою для визначення такої форми страхування, як соціального забезпечення, яке в соціально-економічній системі централізованого планування було монопольною організаційно-правовою формою соціального захисту і здійснювалося за рахунок державного бюджету. Страхові внески підприємств не носили страхового характеру та не базувалися на оцінці соціальних ризиків. "Одержавлення" пенсійного страхування було наслідком того, що основним власником засобів виробництва, а отже, роботодавцем виступала держава, тому економічна та фінансова відповідальність щодо забезпечення соціальних ризиків лежала на ній. Закономірним було і об'єднання коштів пенсійного страхування з державним бюджетом - створення таким чином єдиної страхової бази для всіх видів ризику [75,22].

У 1956 році в Радянському союзі було прийнято закон про пенсійне забезпечення робітників і службовців, а у 1964 році - закон про пенсійне забезпечення колгоспників. Ці закони не змінювалися майже впродовж тридцяти років. Але, як відомо, в середині 80-х років в Радянському Союзі почали відбуватися зміни у всіх сферах життя: політичній, економічній та соціальній. Отже, виникла потреба змінювати пенсійне законодавство.

Наприкінці 1987 - на початку 1988 років розпочалася робота над новим союзним законом "Про пенсійне забезпечення", ухваленим Верховною Радою колишнього СРСР у травні 1990 року. Однією з його принципових відмінностей від попередніх законів стало те, що виплату пенсій передбачалося фінансувати не з Державного. бюджету, а з принципово нової фінансової інституції - Пенсійного фонду. Це було зумовлено тим фактором, що на бюджет існувало навантаження по фінансуванню багатьох соціальних виплат, різні види яких швидко поширювалось на той час. Державний бюджет, з якого виплачувалися і пенсії такого напруження не витримував, тим більше, що з формуванням самостійності союзних республік намітилася тенденція до централізації розподілу бюджетних коштів, скорочення їх надходжень до союзного бюджету [74,9]. Для роботи над новим законом передбачалось вивчення досвіду інших країн в побудові пенсійних систем. Радянські представники в міжнародних організаціях, членом яких був СРСР, а також радянські дипломатичні представництва зібравши і проаналізувавши матеріали дійшли висновку, що в переважній більшості країн світу джерелом ресурсів для пенсійного забезпечення є не тільки і не стільки державний бюджет, а власні внески населення та цільові кошти роботодавців, які акумулюються і розподіляються через спеціальні інституції - пенсійні фонди, страхові каси тощо. Щось подібне існувало і на теренах колишнього СРСР, ще до революції 1917 року. Саме так зародилася концепція створення в Радянському Союзі спеціалізованої фінансової інституції - Пенсійного фонду СРСР, яка знайшла своє відображення в законі "Про пенсійне забезпечення" 1990 року.

Стаття 8 передбачала, що всі державні пенсії фінансуються з коштів Пенсійного фонду, як самостійної фінансово-банківської системи, що формуються за рахунок відрахувань підприємств, установ, організацій, громадян та коштів Державного бюджету. Крім того, вперше передбачалося, що однією з умов одержання права на