Реферат

на тему:

„Соціологія економіки”

План.

Вступ.

Соціальна відповідальність.

Аргументи проти соціальної відповідальності.

Утилітарна цінність.

Аргументи на користь соціальної відповідальності.

Економічна діяльність.

Висновок.

Література.

Вступ.

Процес трансформації соціальної структури українського суспільства далекий від завершення, але основні його риси уже стають предметом вивчення багатьох наук. Для соціології одним із найважливіших моментів цього процесу є поглиблення соціальної диференціації і поява принципово нових соціальних груп, зокрема бізнес-класу. Народжений становленням ринку, він характеризує нову систему суспільних відносин, має складне і незвичне поєднання ознак, що вимагають нового осмислення. При їх вивченні важливим є і те, яким чином представники цього класу усвідомлюють своє соціальне становище і роль у суспільстві. Як зауважують окремі вчені, “це усвідомлення досить часто носить суперечливий характер, бо далеко не завжди мета, що її ставить перед собою людина або окрема група, співпадає з об’єктивними закономірностями”

Сюди ж відноситься і визначення основних функцій підприємництва. Зокрема, соціологія бізнесу і підприємницької діяльності, яка зовсім недавно виділена як окрема галузь, подає їх за Й. Шумпетером . До них входять:

-впровадження нових видів технологій і форм якості товарів;

-виробництво та впровадження нових видів продукції;

- створення нових господарських організацій;

- відкриття нових ринків збуту;

- пошуки нових місць і засобів придбання сировини та матеріалів.

З іншого боку, за даними соціологічних досліджень, позиція конкретної людини по відношенню до підприємництва і ринку зумовлюється такими факторами:

- потребою в соціальних гарантіях;

- свободою економічної ( підприємницької) діяльності;

ставленням до економічної диференціації.

Як бачимо, реальне суспільне буття і соціальні відносини передбачають значне розширення рамок функціонування підприємницької і бізнесової діяльності. Громадськість очікує від сучасних підприємців не тільки економічних результатів, а й участі у вирішенні соціальних проблем в цілому.

1. Соціальна відповідальність.

У зв’язку з цим особливої важливості набуває здатність бізнес-класу як окремої соціальної групи (і окремих особистостей) розуміти власну соціальну значимість, роль і місце в структурі суспільства, закономірність тих процесів, у які вони так чи інакше втягнуті і спрямування у відповідності з цим своєї діяльності. На цій основі формується соціальна відповідальність, яка на відміну від юридичної, моральної, політичної, економічної та ін. передбачає певний рівень добровільного відгуку на соціальні проблеми. Соціологія трактує соціальну відповідальність “як певні очікування навколишнього соціального середовища по відношенню до осіб, громадських організацій, з одного боку, і усвідомлення ними свого обов’язку перед суспільством, колективом, індивідом – з іншого. В цьому розумінні відповідальність виникає на основі соціальних норм і реалізується як через форми соціального контролю (громадська думка, статут, закон), так і через розуміння своєї суспільної ролі відповідальними суб’єктами”.

Складність і суперечливість такого процесу можна прослідкувати розглядаючи, зокрема, конкретний прояв соціальної відповідальності у такому явищі суспільного життя як благодійність.

Варто наголосити, що концепція соціальної відповідальності підприємництва, його ролі в суспільстві викликає дискусії з початку ХХ ст. Соціальні очікування стосовно підприємництва неодноразово мінялися, і це внесло вклад у нинішні уявлення про його роль. Протилежні по своєму характеру висновки породжені суперечками про мету його діяльності.

З одного боку, прихильники класичної економічної теорії вважають, що підприємництво як суб"єкт суспільної діяльності повинно турбуватися тільки про виконання економічної функції виробництва продукції і послуг, забезпечуючи одночасно роботу для громадян і максимальні прибутки і винагороди для акціонерів.

Лауреат Нобелівської премії, відомий економіст Чіказького університету М.Фрідман з цього приводу пише: "...існує одна і тільки одна соціальна відповідальність ділового світу - використати свої ресурси і займатися діяльністю, спрямованою на збільшення прибутків, при умові дотримання правил гри, тобто займатися відкритою і вільною конкуренцією, без обману і шахрайства... Небагато тенденцій в змозі так сильно підірвати основи нашого вільного товариства, як прийняття керівниками корпорацій іншої соціальної відповідальності, окрім обов’язку заробляти як можна більше грошей для своїх акціонерів...".

2. Аргументи проти соціальної відповідальності.

На основі подібних підходів обгрунтовуються такі аргументи проти соціальної відповідальності підприємництва:

порушення принципу максимізації прибутку (направлення частини ресурсів на соціальні потреби) знижує його, тому підприємництво веде себе найбільш відповідально, зосередившись тільки на економічних інтересах і залишаючи соціальні проблеми державним закладам і службам, благодійним інститутам і просвітницьким організаціям;

кошти,направлені на соціальні потреби, являються для підприємництва витратами. В кінцевому результаті вони переносяться на споживачів у вигляді підвищення цін. Крім цього, підприємці виявляються у невигідному становищі при конкуренції з тими, хто не робить витрат на соціальні потреби;

недостатній рівень звітності. При ринковій економіці добре контролюються економічні показники, а соціальна діяльність погано. Підприємства не будуть брати участь у соціальних програмах, за які не вважають себе відповідальними, поки суспільство не розробить порядок прямої звітності з цього питання;

відсутність вміння вирішувати соціальні проблеми. Підприємництво підготовлено до діяльності в сферах економіки і позбавлено досвіду, який дозволив би вирішувати проблеми соціального характеру.

Згідно іншої точки зору, кожна сучасна організація чи установа являється частиною оточення, яке включає багато складових, від яких залежить саме існування організацій. Суспільне середовище може сильно впливати на досягнення організацією її цілей, тому доводиться врівноважувати свої чисто економічні цілі з його економічними і соціальними інтересами. Таке бачення пов’язане з холістичною філософією ( “холос” – живе ціле), згідно якої будь-яка система (природна, соціальна, екологічна) складніша, ніж внутрішні зв’язки між елементами, з яких вона складається. “Функції цілого в системі завжди якісно відрізняються від функцій елементів, які вона включає”.

З цього приводу цікаво відзначити: звернути увагу на питання соціальної відповідальності американські корпорації були змушені в 60-і роки