в результаті заворушень у ряді великих міст. Як страх, так і турбота про умови життя міської бідноти, заставили найбільші корпорації вкласти гроші для поліпшення життя в багатьох кварталах. Діловий світ субсидував "Міську коаліцію", яка намагалася отримати підтримку всіх верств суспільства для вирішення проблем бідних і покращення становища американських міст.
3. Утилітарна цінність.
Прикладом європейської благодійності першої половини ХХ ст. може служити Д.М.Кейнс, економіст і математик. Його іменем науковці назвали цілий етап капіталістичної еволюції західних держав - "кейнсіанська революція" (30-50-і роки ХХ ст.) Кейнсові вдалося донести до суспільної свідомості тезу про "утилітарну цінність" (практичну цінність) благодійності як для благодійника, так і для всього суспільства, яке шляхом благодійної допомоги одержує реабілітованих повноцінних громадян. Ідея "практичної
цінності" сприяла залученню до благодійницької діяльності капіталів відомих промислових і фінансових династій. Завдяки Кейнсу благодійність входить до числа найважливіших рис іміджу більшості компаній і фірм Європи.
Свою давню історію мають і українські традиції благодійності, які корінням сягають доби Київської Русі та Гетьманщини. Серед українських благодійників, окрім князів та гетьманів, відомі також підприємці та купецтво, які споруджували шпиталі для інвалідів та притулки для сиріт, українські інтелігенти (народні вчителі, лікарі тощо), які із свого мізерного статку намагалися допомогти кожному нужденному. На основі подібних процесів вироблялися аргументи на користь соціальної відповідальності підприємництва.
4. Аргументи на користь соціальної відповідальності.
Найбільш важливими серед них визнаються:
1.Сприятливі для бізнесу перспективи. Виявлено, що у більш благополучному з соціальної точи зору суспільстві більш сприятливими є і умови для функціонування бізнесу. Окрім того, навіть якщо короткотермінові витрати у зв’язку з соціальними діями високі, у перспективі вони можуть стимулювати прибуток, по скільки у споживачів і всього місцевого співтовариства формується більш привабливий образ підприємців. Зарубіжні дані засвідчують, що найбільш сильний стимул благодійної діяльності підприємництва - це саме задоволення довгострокових інтересів фірми, до яких входить як створення позитивного іміджу,так і встановлення добросусідських відносин в регіоні. Причину соціальної активності корпорацій у США окремі вчені вбачають у посиленні негативного ставлення до ділового світу на початку 70-х років.
2.Зміна потреб і очікувань щодо підприємництва. Щоб зменшити розрив між новими очікуваннями і реальним відгуком підприємців, їх участь у вирішенні соціальних проблем не тільки очікувана, а й необхідна. Наприклад, благодійність як прояв соціальної відповідальності підприємництва здатна зміцнити взаємну довіру різних верств суспільства, привнести в нього мир і злагоду.
3.Наявність ресурсів для надання допомоги у вирішенні соціальних проблем. Бізнес має у своєму розпорядженні значні людські і фінансові ресурси, частину яких варто було б передавати на соціальні потреби.
4.Моральний обов’язок вести себе соціально відповідально. Будучи членом суспільства, підприємництво повинно керуватись його нормами, навіть у випадках, які не передбачені законами.
5. Економічна діяльність.
Незважаючи на соціальнІ теоріЇ ПОСТМОДЕРНУ, прихильники яких відстоюють автономізацію різних сфер суспільства, кожна з яких підпорядковується власній логіці розвитку, само детермінується, підпорядковується нормам, притаманним саме її середовищу, для більшості розвинених країн питання соціальної відповідальності підприємництва носить суто академічний характер. Життя підтверджує, що складні суспільні проблеми розв’язуються тим ефективніше, чим повніше об’єктивна логіка їх існування усвідомлюється всіма верствами населення. Відгук на соціальні проблеми є не питанням вибору, а питанням необхідності. Адже нинішні соціальні проблеми завтра перетворяться в регулятори діяльності підприємств і організацій, стимулюючи появу нових законодавчих актів або ж призведуть до соціальних конфліктів і потрясінь.
Тому у світовій науці і практиці йде безперервний пошук доцільних форм регулювання економічної діяльності. Вони грунтуються на розумінні того, що для збереження миру і злагоди суспільство повинно зберігати баланс інтересів усіх соціальних груп. Престиж і питома вага підприємництва у світі багато в чому визначаються заангажованістю в соціальні, культурні, наукові ініціативи та акції.
Але єдиних рецептів не вироблено, історичний розвиток кожної окремої держави диктує свої реалії. У нашому суспільстві людина, мабуть, була включена в таку систему відносин, яка не стимулювала і не створювала умов для формування соціальної відповідальності. І зараз в Україні, як і в часи планової економіки, держава несе на собі весь тягар соціального захисту, хоча за окремими даними понад 70 % підприємств діють саме у недержавній сфері.
Разом із становленням бізнес-класу в Україні відроджується інститут благодійності. Процес формування філантропічних відносин далеко неоднозначний, у ньому наявні різноманітні мотивації. "Підприємці, як правило, намагаються отримати особисті додаткові шанси (підняття престижу фірми, своєї репутації і т.п.). Проте і бажання принести соціальну користь оточенню також відіграє свою роль". Сьогодні багато хто розділяє погляд, згідно якого бізнес не повинен нехтувати суспільними проблемами, якщо хоче мати підтримку з боку соціуму. Тому цивілізовані підприємці намагаються найти компроміс між максимізацією прибутку, особистих доходів і необхідністю задоволення потреб інших людей. Цей своєрідний адаптивний механізм допомагає новому класу вписатися в соціальну структуру, яка формується в Україні.
Підприємництво в нашій державі уже розвинено настільки, що створюваний спеціалістами різних наук його образ повинен включати і проблему соціальної відповідальності. Варто також враховувати, що категорію соціальної відповідальності, як і її конкретний прояв – благодійну діяльність, окремі зарубіжні автори включають для вивчення в основах менеджменту. І це зрозуміло. Сьогодні на зміну релігійним, моральним підходам до цього явища приходить прагматизм, раціоналізм, науковий аналіз процесів, які відбуваються в суспільстві. Для України така необхідність обумовлена існуючою в українському суспільстві тенденцією до соціальної поляризації, яка виникає на основі все глибшого розшарування населення. "Економічна стратифікація українського суспільства викликає занепокоєння швидким зростанням розриву між протилежними стратами. Статистика