не може дати реальних цифр, бо багаті не сплачують податків і приховують прибутки. Та, щоб оцінити стан справ, досить застосувати метод простого спостереження".
Висновок.
Досліджуючи стратифікаційні процеси, науковці досить часто посилаються на П.Сорокіна, який у своїй книжці "Соціальна мобільність" дійшов висновку, що процес поглиблення економічного розшарування - об"єктивний, але не безкінечний. На певному етапі його припиняють ті чи інші обставини, найрадикальнішою з яких може бути революція та насильницький переріз- поділ багатств. І роблять висновок, що “Україна нової революції не витримає, вона знищить молоде суспільство. Оптимальним для нас є врівноваження системи не за рахунок експропріації, а шляхом підвищення рівня життя основної маси населення. Це - стратегічне завдання, від вирішення якого залежить найближче майбутнє України" [ 10 ]. Функціональна ж придатність політичної та економічної еліти вирішувати складні соціальні питання залежить не в останню чергу від їх соціальної відповідальності.
Питання соціальних установок, взірців соціальної поведінки бізнес-класу має особливе значення ще й тому, що він висуває багато неформальних лідерів, політично активних представників. Вони не тільки формують питання участі власних фірм у філантропічних вкладеннях, а й нерідко визначають пріоритети державної політики у соціальній сфері. Дуже часто їх сили спрямовуються на організацію лобіювання структур влади по різним питанням суспільного життя, прийняття законодавчих актів. А від того, наскільки усвідомленими і соціально корисними будуть їх дії, багато в чому залежить регуляція суспільних відносин і розвиток соціальної сфери у нашій державі.
Література.
1. Соціологія.Навч.посібник/Упор. П.П.Марчук.- Тернопіль, 1998.- С.95.
2. Пилипенко В., Шевель І. Соціологія підприємництва.-К., 1997.- С.43.
3. Энциклопедический социологический словарь/Общ. Ред. Г.В.Осипова.-М., 1995.- С.504.
4. Берк М. Социальная ответственность корпораций/Энциклопедия социальной работы. В 3-х т. Т.3.:Пер с англ.-М., 1994.-С.171.
5. Кочубей Л.Г. Методологические основы социального анализа.- М.-Краснодар, 1998.- С.6.
6. Дмитрієнко М., Ясь О. Благодійність як атрибут громадянського суспільства: історія і сучасність//Розбудова держави.- 1994.- № 6.- С.43.
7. Радько П.Г. Благодійність як важливий атрибут державності/ Політична культура і політичні партії України. Т.6.- К., 1997.- С.8.
8. Вербицкий А. Цели и мотивация благотворительности//Бизнес и банки.- 1994.- № 48.- С. 8.
9. Хижняк Л. Бизнес и благотворительность//Бизнес-Информ.- 1995.-№ 43-44.- С. 8.
10.Рущенко І. Українська піраміда (Нотатки соціолога про наше суспільство).- //Сучасність.- 1995.- № 2.- С. 71.