(З млрд. дол.). Такі величезні для тих часів кошти надавалися країнам за умови проведення там соціально-економічних перетворень за радянським зразком.
В результаті цих міжнародних подій світ на довгі роки був поділений на дві ворогуючі системи, що мало негативні (перш за все в економічному плані) наслідки для внутрішнього життя СРСР. Справа в тому, що на рубежі 1940-1950-х років розвинуті країни почали впроваджувати у виробництво досягнення сучасної науково-технічної революції, і це зумовило новий, постіндустріальний етап їх розвитку. Радянська директивна економіка, через її надцентралізацію, відсутність ініціативи і підприємливості в різноманітних господарських структурах, виявилась нездатною до широкого впровадження науково-технічних розробок у виробництво (крім військово-промислового комплексу) і почала стрімко відставати від країн з ринковою економікою. До того ж, ці країни стали помітно випереджати Радянський Союз за рівнем життя населення, за забезпеченням різноманітних демократичних прав і свобод. СРСР, відгороджений від усього світу "залізною завісою", намагався не допустити впливу Заходу на радянський народ, використовуючи репресивний апарат. Всі культурні, громадські, спортивні, особисті зв'язки з зарубіжними країнами знаходились під пильним наглядом відповідних організацій. З 1945 по 1950 роки на 35% скоротився зовнішньоторговий обіг із західними країнами, що помітно вплинуло на радянську економіку, яка була позбавлена нової техніки і передових технологій. Ось чому в середині 1950-х років Радянський Союз опинився перед необхідністю глибоких соціально-економічних і політичних змін.