що є похідним від первинного та вторинного, це створення різноманітних послуг. Останні поділяються на такі, що обслуговують виробництво, та на особисті.
Сукупність галузей, що обслуговують виробництво, становлять виробничу інфраструктуру. Це – транспорт, зв’язок, торгівля, фінансово-кредитна сфера, та ін. Галузі, які надають особисті послуги людині, задовільняють її соціальні і духовні потреби, становлять соціальну інфраструктуру.
Від життя до смерті людина нерозривно пов’язана з економікою. І вона створює певну кількість благ працюючим. Тобто вона задовільняє свої потреби. Потреба – це необхідність у певних речах, бажання володіти ними. Кожна людина хоче мати своє житло, певного одягу. Потреби бувають матеріальні, які задовільняються певними речами, що мають матерівальне втілення, і нематеріальне, які задовільняються послугами освіти, культури, мистецтва.
Здатність товару або послуги задовільняти потребу називається споживчим благом. Засобом задоволення потреб є розвитов виробництва. Метою виробництва у широкому розумінні (як сумісності окремих виробництв) є створення усієї різноманітності товарів і послуг, що задовільняють потреби. Потреби людей безмежні. Задовільняючи свої потреби, людина керується суб’єктивними оцінками споживчих благ. Людина у своєму виборі товарів і послуг керується сумою наявних грошей; цінами і власними вподобаннями.
Отже, задовільняючи свої потреби, людина стикається з економікою, а вона в свою чергу нерозривно пов’язана з життям людства.
Використана література:
1.Родіонова . Підручник для 11 класу. “Основиекономіки”. Київ. “Зодіак-Еко”. –1995 р. С. 6-8, 12-15, 21-22.
2.С. Мочерний “Основи економічної теорії”.- Київ,- 1997 р.-С. 12-17, 25-28.
Підготовув студент КІПТ курсу