Функції та завдання державного регулювання економіки

Основними функціями державного регулювання — залежно від рівня і компетенції державних органів, які їх здійснюють є: регулювання макроеконо-мічних пропорцій;

розроблення та реалізація науково-технологічної, інвестиційної та соціальної політики;

фінансування фундаментальних досліджень у галузі суспільних, природничих і технічних наук за рахунок бюджетних коштів і кредитів;

економічний захист власних пріоритетних виробництв;

розроблення регіональної політики; фінансування заходів соціальне та культурної політики;

пом'якшення впливу кризових явищ; соціальний захист населення;

вироблення вимог з охорони навколишнього середовища та його відтворення;

захист особи, підприємництва, інтересів держави, майнових та інших прав громадян; організація інвестиційної діяльності.

На перехідний період до ринку до цих функцій додається: формування інститутів державного регулювання, створення інфраструктури й умов функціонування ринку.

Для виконання функцій регулювання ринку держава в особі уряду (відповідних економічних органів) в центрі і на місцях має в своєму розпорядженні певні права, матеріальні і фінансові ресурси. Іншими словами, за економічну основу державного регулювання і господарювання править спеціально створений для цього централізований фонд державних засобів (бюджетний фонд), а також засоби виробництва, будови, споруди, які перебувають у власності держави.

Функції та завдання державного регулювання економіки суттєво відрізняються на перехідний період до ринку і на період сформованих ринкових відносин. На сучасному етапі основними завданнями державних органів управління в Україні є:

створення умов для зайнятості працездатного населення і забезпечення соціального захисту громадян;

охорона навколишнього середовища та забезпечення раціонального природокористування;

формування фінансово-бюджетної політики та її реалізація через механізм оподаткування, розподіл та перерозподіл бюджетних асигнувань;

кредитно-грошове регулювання, контроль за грошовим обігом; проведення цінової політики;

здійснення зовнішньоекономічної діяльності та організація міжурядових відносин, створення державного валютного фонду; «розвиток місцевого самоврядування;

розміщення державних замовлень на виробництво продовольства, товарів та послуг, що фінансуються з держбюджету;

управління виробництвом електроенергії, розвитком енергетичної бази України та забезпечення нею народногосподарських потреб;

організація внутрішньодержавних комунікаційних мереж і шляхів сполучень (залізничний, автомобільний, морський, річковий, повітряний транспорт), інженерних комунікацій (трубопроводи, лінії електромереж, кабельні мережі) та їх комутація у міжнародну систему;

здійснення заходів щодо конверсії;

реалізація програм роздержавлення, приватизації власності;

державна підтримка підприємництва, стимулювання конкуренції; виробленнямеханізмів та ефективно діючих структур захисту державного ринку;

стимулювання модернізації технології, інноваційної діяльності освоєння нових видів продукції та послуг;

забезпечення найраціональнішого викбристання земельних ресурсів, раціонального розміщення на території України промислових споруд і об'єктів;

забезпечення належного рівня профілактики та охорони здоров'я, безкоштовного лікувацня хворих у державних медичних закладах;

безкоштовне забезпечення досягнення достатнього мінімуму загальної та спеціальної освіти в державних школах і спеціальних навчальних закладах;

організація розвитку національної культури; організація діяльності національної пошти, телеграфу та інших видів зв'язку;

інформування населення з внутрішньо- та зовнішньедержавних питань через державні засоби масово? інформації,

Елементи і засоби державного регулювання економіки

Аналіз економічної ситуації в Україні та практика державного регулювання у країнах з розвинутою економікою свідчить, що до складу основних елементів державного регулювання ринку включають: правове і адміністративне регулювання, цільові комплексні програми, державне підприємництво, індикативне планування, стратегічне планування, бюджетно-фінансове, грошово-кредитне та цінове регулювання, структурно-інвестиційну, галузеву, науково-технічну, соціальну політику та ін.

Державне регулювання грунтується на певній системі засобів впливу на ринок, їх можНа розділити на дві великі групи: засоби прямого державного впливу (державне замовлення і ліміти, фінансування цільових комплексних програм і деяких галузей з державного бюджету і т.ін.) та засоби опосередкованого впливу (податки, субсидії, ціни тощо).

Серед основних засобів державного регулювання слід виділити законодавчі акти;

прогнози розвитку народного господарства і кон'юнктури ринку; цільові комплексні програми; ліміти;

державні замовлення і державні контракти; державні інвестиції;

держбюджет, бюджетні дотації, субсидії, субвенції, пільги; податки і податкові пільги; державні кредити;

операції з державними цінними паперами на відкритому ринку; соціально-економічні нормативи; різні галузеві норми і стандарти; норми амортизації;

система фіксованих, граничних і вільних цін; індексування цін;

індексубання доходів населення; встановлення прожиткового мінімуму і заробітної плати; встановлення єдиної тарифної системи; встановлення заробітної плати «.державних установах; встановлення системи пенсій, стипендій, допомог; ліцензії; митні податки та збори .

Суб'єкти і об'єкти державного регулювання економіки

Державне регулювання ринкової економіки в Україні здійснюється державними органами республіки (рис.4). їх можна розділити на дві великі незалежні групи: 1) підпорядковані Верховній Раді; 2) підпорядковані Кабінету Міністрів. Перша група суб'єктів регулювання утворюється Верховною Радою України і функціонує в рамках законодавства України. Передусім до ЇЇ складу входять незалежні органи, що керуються тільки законом і при відхиленні їх діяльності від Закону справу вирішує лише суд; це Державна інспекція торгівлі цінними паперами (нагляд за фондовою біржею), Державна інспекція організованого товарного ринку (нагляд за товарною біржею). Державна екологічна інспекція, Державна архітектурно-будівельна інспекція, Державна інспекція організації безпечного бедення робіт в народному господарстві, Державний антимонопольний комітет» Державна податкова інспекція, Державне агентство економічної, екологічної та соціальної безпеки.

Верховній Раді України безпосередньо підпорядковуються Національний банк України, Міністерство статистики. Головне архівне управління національної безпеки. Фонд деожавного майна. До органів, які підпорядковуються Кабінету Міністрів, належать міністерства і державні комітети (див. рис.4). Вони виконують функції щодо захисту держави та особи і державного регулювання економіки, в тому числі економічного регулювання, управління державно-монополістичним комплексом товарів і послуг, розвитку соціальної інфраструктури, сприяння розвитку ринкових відносин.

Макроекономічне регулювання в Україні переважно здійснюють Міністерство економіки , Міністерство фінансів, Міністерство праці.

Управлінням розвитку соціальної інфраструктури займаються міністерства: охорони здоров'я, соціального захисту