Превентивні ви­трати

Ціна власності

Різна ціна (вар­тість) землі

Різниця в заро­бітній платі

Величина транс­портних витрат

Витрати на заміну

Витрати на пе­реміщення (пе­реселення)

Тіньовий проект

Другий набір підходів названо "потенційно застосовним", оскільки ці підходи доречні лише в певних ситуаціях. Вони більш опосередковані й засновані або на "уявних ринках" (при­міром, транспортних витратах, цінах власності, вартості землі), або на витратах на переміщення чи заміну існуючих об'єктів. Рамки застосування обох наборів зазначених підходів ми розглянемо пізніше.

Окрім основного завдання ідентифікації екологічних наслідків і визначення грошових величин, залишаються ще три важливі концептуальні проблеми: визначення меж аналізу, задания правильного діапазону часу та вибір методу оцінки проекту.

Межі аналізу вимагають визначення того, що саме включати і чого не включати до екологічного аналізу. Ідентифікація зовнішніх факторів приводить до розширення концептуальних і фізичних меж аналізу. Ступінь такого розширення залежить від конкретного проекту. Так, проект гальванічного виробництва пов'язаний з викидом промислових вод, що негативно впливають на водокористування вниз за течією — питну воду, іригацію та рибальство. Екологічний аналіз проекту має включати це водокористування в рамках концепції "з проектом" і "без проекту".

Інші екологічні впливи проекту можуть бути більш віддаленими фізично або важчими для ідентифікації. Одним з прикладів є випадання "кислотних дощів" у наслідок викидів еле­ктростанції. Взаємодія сільськогосподарського розвитку височини з її сходом грунту та стоками, з екосистемами низини й прибережної зони дає ще один приклад складного й тривалого взаємозв'язку. Не існує загального єдиного правила, де саме проходить гранична межа аналізу. Як і при оцінці, найкраще починати з безпосередньо спостережуваних і вимірних наслідків. Інженер проекту, економіст-аналітик і спеціаліст-еколог мають колективно визначити межі аналізу. Можливо, що в майбутньому вдасться сформулювати "протоколи" представницьких типів інвестиційних проектів, і кожний такий "протокол" окреслить основні види впливів, які слід враховувати в аналізі. Великим вкладом до кожного такого "протоколу" будуть результати післяпроектного аналізу схожих проектів, а також підготовані експертами-екологами анкети й рекомендації.

Визначення підхожих меж у часі є другою основною концептуальною проблемою. Звичайно обирається тимчасовий діапазон, що охоплює щонайменш очікуваний корисний життєвий період інвестиції. В інших типах проектів, де вигоди гіпотетично нагромаджуватимуться протягом дуже тривалого часу (наприклад, гребля і водосховище з очікуваним життєвим циклом у 300 років), обирається такий діапазон часу (скажімо, ЗО чи 50 років), який охопить більшу частину вигід і витрат. При будь-якій ставці дисконтування всякі вигоди чи витрати по 50 роках будуть досить малими при розрахунку NPV. Так, при ставці в 10% більшість витрат і вигід втратять значимість всього через 20 років.

Оцінка екологічних наслідків — складне, але варте зусиль завдання. Якщо очікуваний життєвий період цих наслідків менший, ніж "нормальний життєвий цикл проекту", проблеми немає — екологічні наслідки можна включити до стандартного фінансового аналізу. Так, проект рисових плантацій з очікуваним 25-річним періодом життя включає будівництво дороги на початковій стадії. Це будівництво призводить до підвищення ерозії грунту та осаду мулу в іригаційному каналі вниз за течією. Через п'ять років насипи дороги стабілізуються, ерозія припиняється, і витрати на очищення дна каналу більше не потрібні. Тут екологічні наслідки включено до нормального аналізу проекту.

Втім, якщо очікується, що екологічні наслідки триватимуть довше життєвого циклу фінансованого проекту, ми починаємо усвідомлювати, що діапазон часу слід розширити для їх охоплення. Наприклад, проектується розвиток нового порту, в якому передбачено поглиблення дна, і очікується, що ця операція зруйнує усталені місця розмноження риби й пов'язане з цим рибальство. Очікувана тривалість проекту порту — 25 років. Однак, оскільки рибальство вже ніколи не буде відновлено, втрата виловів після 25 років також має бути занесена до аналізу.

Існує два шляхи продовження діапазону часу. Один полягає в продовженні потоку коштів за межі нормального періоду проекту на додаткову кількість років. Це здійснимо, коли передбачувані зовнішні фактори мають чітко визначений життєвий період (скажімо, вирубаному хвойному лісу може знадобитися на відновлення 70 років). Другий шлях — додання капіталізованої вартості чистих вигід (або витрат) до нормального кінця періоду проекту. Цей шлях передбачає, що екологічні наслідки (у вигляді вигід чи витрат) триватимуть до нескінченності. По суті, другий шлях — це своєрідна форма екологічної утилізаційної вартості проекту, яка, певніш за все, буде негативною, але може виражатися й позитивним числом. Так само, як і визначення меж аналізу, задания потенційного діапазону часу мають вирішувати спільно кілька спеціалістів.

І, нарешті, є такі екологічні наслідки, які практично неможливо виразити кількісно, а іноді навіть важко ідентифікувати. Це, скажімо, естетичні, соціально-культурні та історичні факти, а також міркування типу генетичного різноманіття й генетичного фонду. Такі фактори можуть мати велику вагу, але вони непросто вкладаються у звичайний фінансовий аналіз.

Наступним кроком після вибору відповідних меж аналізу та діапазону часу є вибір методики оцінки проекту. Звичайно, застосовуються відомі показники ефективності проекту — NPV, IRR, BCR.

Методики розрахунку цих показників вимагають попереднього вибору ставки дисконту. Визначення підхожої ставки дисконту для проектів розвитку є політичним рішенням і як таке виходить за рамки проекту. В будь-якому разі важливими факторами при виборі ставки дисконту є альтернативна вартість капіталу, вимоги донора або кредитної організації, ринкова вартість капіталу та існуючі погляди на співвідношення споживання та інвестування в приватному й державному секторах.

Стандартним підходом міжнародних організацій є застосування для всіх проектів розрахунків ВНР зі ставкою дисконту від 10 до 12%. Методики екологічних вимірів сумісні з цим підходом. Утім, можуть бути випадки, коли слід проводити подальшу оцінку виправданості проекту, виходячи