Але в зв’язку з низьким рівнем методів переробки коефіцієнт використання багатьох видів комплексної сировини тримається на рівні не більше 50-60%.

вторинні матеріальні ресурси – це залишки сировини, відходи виробництва і споживання, які можуть бути використані у виробництві.

Відходи виробництва – залишки сировини і матеріалів, які втратили первісну споживчу вартість (обривки, стружка, технічне масло, жом).

Відходи споживання – виробничого споживання (брухт, гума, тара) побутового споживання (ношені речі, одяг, макулатура).

Масштаби використання дуже малі. Особливо це стосується побутових відходів.

Тема 5. Матеріальні і нематеріальні активи

Лекція 5.3. Ефективність відтворення та використання основних виробничих фондів

План

Показники відтворення та ефективності використання основних виробничих фондів.

Напрямки інтенсифікації відтворення.

Шляхи кращого використання.

1. Нагромадження та оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей здійснюється в процесі технічного переозброєння та реконструкції, розширення діючих або спорудження нових виробничих об’єктів.

Форми розширеного відтворення

Технічне переозброєння діючого підприємства означає здійснення відповідно до плану його технічного розвитку комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог рівня технологічного виробництва за рахунок впровадження нової техніки і технології, механізації і автоматизації виробничих процесів, модернізації і заміни фізично спрацьованого та технічно застарілого обладнання.

Реконструкція діючого підприємства є здійснюваним за єдиним проектом повним або частковим переобладнанням виробництва. Можуть бути побудовані або розширені діючі допоміжні та обслуговуючі об’єкти, нові виробничі об’єкти на заміну тих, які недоцільні.

Розширення діючого підприємства – це спорудження додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих, а також організація допоміжних і обслуговуючих цехів.

Нове будівництво – спорудження окремих виробничих об’єктів або підприємств, що здійснюється за окремим проектом.

Такі форми розширеного відтворення основних фондів і методи оновлення виробничого потенціалу підприємства є взаємозв’язаними елементами єдиного відтворювального процесу, які доповнюють одна одну.

Проте пріоритетним є технічне переозброєння і реконструкція діючих виробництв.

Нове будівництво доцільне, коли вже нарощувати виробничий потенціал на підприємстві неможливо, а також, коли організовуються нові види виробництва.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємства. Ці процеси сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого боку дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестувань, знижувати с/в виробів за рахунок скорочення питомої ваги амортизації і витрат на обслуговування, підвищувати прибутковість.

Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність основних фондів охоплює два блоки:

І – показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці;

ІІ – показники рівня використання основних фондів у цілому та окремих їхніх видів.

Необхідність виділення показників ефективного відтворення зумовлено тим, що відтворювальні процеси істотно впливають на ефективність використання о.ф.

І.

ІІ.

Для оцінки стану основних фондів та їх впливу на виробничі процеси підприємства є наступна система показників:

доля активної частини основних виробничих фондів в загальній їх вартості, яка характеризує загальний технічний рівень (рівень прогресивності) підприємства;

коефіцієнт фізичного зносу основних фондів визначається як відношення суми зносу до первинної або відновної вартості;

показник фондоозброєності праці, що розраховується як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до середньоспискової чисельної робітників підприємства.

показник технічної озброєності праці, який визначається відношенням середньорічної вартості основних виробничих фондів до середньо облікової чисельності.

коефіцієнт вартості активної частини основних фондів на 100 мІ площі.

коефіцієнт механізації робіт, що визначається відношенням витрат часу на виконання робіт механізованим шляхом до загальних витрат робочого часу.

коефіцієнт здатності основних фондів

коефіцієнт приросту основних фондів

інтенсивність відтворення основних виробничих фондів визначається кількісною оцінкою оновлення та вибуття.

11.

12.

13.

14. коефіцієнт інтенсивного використання устаткування визначається із-за умов планового і фактичного випуску продукції

15. коефіцієнт екстенсивного завантаження

16. коефіцієнт змінності роботи устаткування

2. Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей н/г спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.

Коефіцієнт оновлення і вибуття машин і устаткування на промислових підприємствах коливається в мехаж 5-6% і 2-3% від загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Тому цим і пояснюється невідкладне завдання прискорення і підвищення ефективності відтворення основних фондів. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

- радикальна перебудова структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатню широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених систем, розробка та організація тих знарядь праці, які взагалі не виготовлялись, а імпортувались з інших країн.

- зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей н/г.

- докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування – виробництво – розподіл – запровадження – експлуатація нової техніки).

- дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку, переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих об’єктів, різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин і устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв’язаних виробничих ланок підприємств.

- створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійснення найбільш ефективних відтворювальних процесів.

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а і мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передусім постійної державної підтримки,