S0 - фактична собівартість реалізованої продукції базисного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зсувів у складі продукції (DP5):

DP5=S0K2 – S1,0

Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали та тарифів на послуги (DP6), а також економії викликаної порушенням господарської дисципліни (DP7). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку:

7

DP=S DPі .

і=1

де: DP - загальна зміна прибутку;

DPі - зміна прибутку за рахунок і-го фактора.

В таблиці 3.2 (див. Додаток 3.) подано факториний розподіл прибутку відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна). На основі цих даних ми можемо встановити величину їхнього впливу на прибуток.

Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів:

а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції у діючих цінах та реалізацією у звітному періоді в цінах базисного періоду. У прикладі даного підприємства вона дорівнює 5290 грн. (45660-40370). Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: вродовж І кварталу 1999 (звітний період) ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит;

б) зміни цін на матеріали, тарифів на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції. Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін на папір, фарбу, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 3200 грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.;

в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;

г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450 : 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку:

10320 Ч1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку видавничо-поліграфічного центру “Поліграф-Коллегіум” цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);

е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,119833Ч25730 - 31150 = -2337.

Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними періодом становить -1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):

Показники Сума

Загальне відхилення прибутку -1079

Зокрема за рахунок факторів:

а) зміна цін на продукцію 5290

в) зміна цін на матеріали та тарифів -6700

г) порушення господарської дисципліни -

д) зміна обсягу продукції 2174

є) зміна структури продукції -937

е) зміна рівня витрат (режиму економії) 1431

е) зміна структури витрат -2337

Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.

§ 4. Граничний аналіз та оптимізація прибутку, витрат та обсягу виробництва

Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що обсяг виробництва продукції, ціна продукту та витрати виробництва знаходяться у певній функціональній залежності, і тому отримання максимального прибутку можливе при певних значеннях цих величин. При прийнятті рішень, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, необхідно враховувати прогнозовані величини граничного дохіду та граничних витрат. Граничний дохід, як відомо, є приростом виручки від реалізації на одиницю приросту кількості виробленого продукту. Відповідно граничні витрати дорівнюють приросту витрат на виробництво продукції, який припадає на одиницю приросту кількості продукту.

Намагання фірми максимізувати свій прибуток можна представити у вигляді наступної функції: R=(P*Q) - C ® max.

Продиференціювавши ліву та праву частини цієї функції та прирівнявши результат до нуля отримуємо наступне співвідношення:

d R/d Q = d (P*Q)/d Q - d C/d Q;

d (P*Q)/d Q = d C/d Q ,

де d (P*Q)/d Q - граничний дохід; dC/d Q - граничні витрати.

Звідси випливає, що для максимізації прибутку необхідно забезпечити рівність граничних витрат та граничних дохідів. Це співвідношення дозволяє відшукати оптимальний розмір обсягу виробництва при відомих функціях попиту та витрат P=f(Q) та С=g (Q)1 .

Для визначення вищезгаданих функцій у фінансовому аналізі на українських підприємствах все частіше застосовується регресійний аналіз, заснований на певній кількості спостережень. Хоча регресійний аналіз має широкий спектр застосування,