Приклади застосування інструментарію пропозиції і попиту

Приклади застосування інструментарію пропозиції і попиту.

Пропозицію і попит застосовують тільки до досконало конкурентних ринків, обслуговує велика кількість покупців і продавців, на них продають однорідний TOE Хоча досконала конкуренція лише певною мірою відображає стан більшої часті американської економіки, та апарат пропозиції і попиту с корисним інструмент який можна використовувати для аналізу впливу різного роду факторів на цій кількість.

Вплив податку на ціну та кількість.

Розглянемо вплив податку. Уряди накладають податки на велику кількість товарів доходів — сигарети і алкоголь, фонд заробітної плати і прибутки. Чи можна застосовувати апарат пропозиції і попиту для дослідження мікроекономічних впливів певно податку? Так.

Важливим прикладом с податок на бензин. Європейські країни накладають податки на бензин у розмірі від 2 до 4 дол. за галон, тоді як в Америці такий федеральний податок становить усього декілька центів. Прихильники вищих податків на бензин твердять, що країна від збільшення податків отримає багато вигід. Податок даватиме так потрібні надходження для зменшення бюджетного дефіциту. Крім того, такий податок може стримувати зростання споживання нафти, зменшувати залежність від ненадійних іноземних джерел постачання і зменшувати забруднення навколишнього середовища.

Застосуємо інструментарій пропозиції та попиту для того, щоб проаналізувати вплив податку на бензин у розмірі 1 дол. за галон. Під тягарем, або ступенем впливу, податку розуміємо кінцевий економічний вплив податку. Чи переміститься його тягар повністю й нафтову індустрію, чи ляже на споживачів? Відповідь можна шити тільки за допомогою інструментарію пропозиції і попиту. Графік 5—9 показує початкову рівновагу в точці Е на перетині кривих SS і DD, якщо ціна бензину 1 дол. за галон. Обсяг споживання становитиме 100 млрд. галонів а рік.

Оподаткування у розмірі 1 дол. на роздрібному ринку бензину зобразимо як переміщення кривої пропозиції вгору при незмінній кривій попиту. Крива попиту не переміщується, бо величина його при будь-якій ціні стала після збільшення податку на бензин. Споживачі можуть не знати і не цікавитись, кому надходять сплачувані ними кошти на заправній станції: уряду, нафтовим компаніям чи Саудівській Аравії.

Крива пропозиції навпаки переміститься вгору на 1 дол. тому, що виробники готові продати певну кількість бензину (скажімо, 100 млрд. галонів), якщо вони отримуватимуть таку ж остаточну ціну, як і до цього. Тобто ринкова ціна кожної величини пропозиції повинна зростати точно на розмір податку. Якщо початкове виробники були готові продати 80 млрд. галонів за 0,9 дол. за галон, то тепер — таку ж кількість за ціну 1,9 дол. (яка після віднімання податку принесе виробникам їхні D,9 дол. за галон).

Якою буде нова рівноважна ціна? Відповідь є на перетині нової кривої пропозиції S'S' і кривої попиту DD у точці Е'. Унаслідок переміщення кривої пропозиції ціна зростає. Обсяг куплених і проданих товарів зменшується. Якщо уважно подивитися на графік, то можна виявити, що нова ціна рівноваги зросла з J дол. до приблизно 1,9 дол. Новий рівноважний обсяг виробництва, при якому купівля і продаж перебуватимуть у рівновазі, зменшився зі 100 млрд. до приблизно 80 млрд. галонів.

Хто ж, врешті, сплачує податок? Який його тягар, або ступінь впливу? Зрозуміло, до нафтова промисловість сплачує малу частку, оскільки отримує лише 90 центів (1,9 дол. мінус 1 дол. податку), а не 1 дол. Більшу частину тягаря за зростання роздрібної ціни на 90 центів несе споживач, бо пропозиція с відносно еластичною ціною, тоді як попит — відносно нееластичним.

На кого обтяжливіше впливає податок: па споживачів чи па виробників — це залежить від відносної еластичності попиту і пропозиції. Податок переміщуєте до споживачів, якщо попит нееластичний порівняно з пропозицією. Податок переміщується назад до виробників, якщо пропозиція с відносно менш еластично ніж попит.

Апарат пропозиції і попиту можна застосувати до багатьох інших видів податків. Використовуючи його, можна зрозуміти, як податок на сигарети впливає і на ціни, на споживання сигарет; як податки, або мита, на імпортні товари діють на зовнішню торгівлю; як податки на фактори виробництва, такі, як праця, капітал і земля, впливають на заробітну плату, процентні ставки й земельну ренту.

Втручання держави у функціонування ринку

Чи с закон пропозиції і попиту незмінним? Тепер ми знаємо, як працюють пропозиція і попит і можемо визначити ціни і кількості у конкурентній ринковій економіці. Проте виникає запитання, як на взаємодію попиту і пропозиції впливає державне регулювання, податки і державні видатки разом із зовнішньою торгівлею га багатьма іншими факторами.

Ми не можемо заперечувати, що ціна залежить від діяльності держави. Проте ця діяльність не індукує нових сил, що діють поза пропозицією і попитом. Швидше вона є одним із багатьох факторів, що діють через пропозицію і попит, щоб визначати ціни і кількості. Якщо уряд витрачає більше грошей на взуття, вантажні автомобілі або дослідження з реабілітації наркоманів, то ці видатки розширюватимуть попит на ці товари і підвищуватимуть ціни на них. Однак конкурентні ціни на товари військового призначення або наукові дослідження все ж таки залежать від пропозиції і попиту, тобто пропозиція і попит не забезпечують остаточного пояснення ціни. Вони корисні як загальні категорії для аналізу й опису великої кількості сил, з якими стикаються ціна і кількість. Пропозиція і попит — це початок розумій економічних явищ, а не остаточна відповідь на них. Оскільки ми зрозуміли, працюють ринкові сили за допомогою пропозиції і