й оптовому органам. Реалізуючи свою продукцію, підприємства повинні відшкодувати витрати виробництва і реалізації і дістати нормальний прибуток.
На основі оптових цін підприємства виробляються аналіз і розрахунки вартісних показників роботи. Таким чином, оптова ціна підприємства звернена до виробництва, тісно зв'язана з ним.
Різновидом оптової ціни підприємства є трансферна ціна. Вона застосовується при здійсненні комерційних операцій між підрозділами того самого підприємства і може використовуватися як у відношенні готових виробів, напівфабрикатів, сировини, так і стосовно до послуг, у тому числі до управлінських платежів і відсотків за кредит. За останні роки трансферні ціни одержали велике поширення, оскільки внутріфірмова торгівля стає важливим елементом міжнародної торгівлі. Трансферні ціни можуть істотно впливати на конкурентноздатність підприємства на ринку. Так, шляхом заниження цін на сировину і матеріали, що поставляються дочірніми підприємствами, можна помітно підвищити конкурентноздатність даного підприємства. Знижені ціни іноді застосовуються для зменшення митних пошлин, однак це суперечить антимонопольному законодавству.
Оптові (відпускні) ціни промисловості — ціни, по яких підприємства й організації-споживачі оплачують продукцію збутовим (оптовим) організаціям. Ці ціни застосовуються в багатьох галузях економіки. Якщо оптові ціни підприємства більш тяжіють до виробництва, то оптові (відпускні) ціни промисловості тісніше зв'язані з оптовою торгівлею. Різновидом оптової (відпускний) ціни промисловості є ціна біржового товару (чи біржових угод). Вона формується на базі біржового котирування і чи надбавок знижок, з її в залежності від якості товарів, відстані від місця постачання, передбаченого біржовим контрактом.
Закупівельні ціни — це ціни (оптові), по яких сільськогосподарська продукція реалізується сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і населенням. На практиці закупівельні ціни для господарств трансформуються в середні ціни фактичної реалізації, у яких враховані ціни і кількість продукції, проданої по різних каналах реалізації (заготівельним організаціям, на ринку й ін.).
Ціни на будівельно-монтажні роботи і послуги. Ці роботи і послуги оцінюються по двох видах цін:
кошторисна вартість — граничний розмір витрат на будівництво кожного окремого об'єкта;
прейскурантна ціна — усереднена кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного об'єкта.
Тарифи вантажного і пасажирського транспорту — плата за переміщення вантажів і пасажирів, стягнута транспортними організаціями з відправників вантажів і населення.
Роздрібні ціни — ціни, по яких товари реалізуються в роздрібній торговій мережі населенню, підприємствам і організаціям.
Різновидом роздрібної ціни є аукціонна ціна. Аукціонна ціна — ціна товару, проданого на аукціоні. Вона може істотно відрізнятися від ринкової ціни (бути багаторазово чи вище нижче її) і в значній мірі залежить від майстерності обличчя, що проводить аукціон.
Ціни також класифікуються в залежності від території дії. При цьому розрізняють ціни, єдині по країні, і ціни регіональні (зональні, місцеві).
Єдині ціни можуть установлюватися тільки на базові види продукції і послуги, при цьому ціни регулюються (фіксуються) державними органами (енергоносії, електроенергія, квартплата й ін.).
Регіональні ціни можуть бути оптовими, закупівельними, роздрібними. Вони встановлюються підприємствами-виготовлювачами, органами ціноутворення регіональних органів влади і керування. Ці ціни орієнтуються на витрати виробництва і реалізації, що складаються в даному регіоні. Регіональними є також ціни і тарифи на гнітюче число житлово-комунальних побутових послуг, що робляться населенню.
У практичній діяльності підприємства процес ціноутворення передбачає наступні етапи:
вибір цілей ціноутворення;
виявлення факторів, що впливають на ціну;
формування цінової політики.
Список використаної літератури:
Основи економічної теорії. Підручник / За ред. Базидевича. – К., 2001.
Словник-довідник з економіки. – К., 2002.
Щербаков С.І. Проблеми ціноутворення. – Харків, 2001.