Регулювання ЗЕД в Україні
План
Система регулювання ЗЕД.
Регулювання ЗЕД України здійснюється:
- державою в особи її органів в межах їх компетенції;
- недержавними органами управління економікою;
- самими суб'єктами ЗЕД.
Органами державного регулювання ЗЕД є:
- Верховна Рада;
- Кабінет Міністрів;
- Національний банк;
- Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі;
- Державна митна служба;
- Експортно-імпортний банк;
- Центральне статистичне управління;
- Міністерство іноземних справ;
- податкові відомства.
Держава застосовує правові, адміністративні та економічні методи регулювання ЗЕД
Правове регулювання ЗЕЗ включає:
- розробку та прийняття нормативної бази в Україні та виконання норм міжнародного права;
- приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій;
- укладання міждержавних угод; (договори про торгівлю та угоди про ліквідацію подв. оподаткування)
Адміністративне регулювання зовнішніх зв'язків здійснюються за допомогою таких важелів, як:
- реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічних відносин;
- реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;
- розробка системи нетарифного регулювання ЗЕЗ;
- митне регулювання;
- оперативне регулювання ЗЕД; ( з метою збалансованого розвитку ЗЕЗ і удосконалення інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики країни в особливих випадках застосовують заходи оперативного регулювання ЗЕД,а саме: тимчасове зупинення ЗЕД та застосування індивідуального ліцензування за порушення чинного законодавства України у сфері зовнішньоекономічних відносин).
До економічних регуляторів належать:
- розробка і встановлення податків у сфері зовнішніх зносин;
- затверджений порядок нагромадження і використання валютних коштів суб'Єктив ЗЕД;
- система розрахунків та кредитування експортно-імпортних відносин;
2. Державне регулювання ЗЕД та його функції.
Мета - прийняття системи протекціоністських норм і заходів, направлених на захист національного товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринку.
Завдання держави помогти вивезти експортерам як можна більше продукції і обмежити імпорт, роблячи свої товари конкурентними на внутрішньому ринку.
Існує: вільна торгівля політика мінімального державного вміщання у внутрішню і зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових попиту і пропозиції.
Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгівельної політики.
Тарифні - ті що засновані на використанні митного тарифу; Нетарифні - всі інші, а саме:
а) кількісні методи (визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволені до експорту і імпорту)
- квотування (контингентування);
- ліцензування;
б) методи скритого протекціонізму (до них входять різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, система внутрішніх податків і зборів, різноманітні адміністративні правила, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані першкоди для ввозу іноземних товарів).
Основним показником, що оцінює ЗЕД є платіжний баланс - співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень у цю країну за певний період (рік, квартал, місяць). Перевищення надходжень над платежами утворює активне сальдо. Платіжний баланс включає платежі й надходження від зовнішньої торгівлі, різного виду послуг іноземній клієнтурі (транспортних, поштово-телеграфних від закордонного туризму)
Протекційна політика України розвивається по трьох напрямках:
1) встановлення тарифних митних бар'єрів;
2) встановлення нетарифних бар'єрів;
а) прямі - це ліцезування, квотування, створення невиправданих стандартів якості продукції, бюрократичні перешкоди в митних процедурах.
б) державна монополія на ЗЕД -(держава монополізує право здійснювати певні ЗЕЗ операції або торгівлю певними товарами
(наркотичні речовини у медицині, алмази, золото). Ці операції здійснюються або державою, або уповноваженім! державою приватними фірмами,
в) непрямі нетарифні бар'єри:
- державна система оподаткування, (акцизний збір);
- державна система норм і стандартів;
- закриття портів, ж-д станцій, аеропортів;
- заборона на ввезення, покупку товарів іноземного виробництва при наявності національних аналогів.
3) Стимулювання експорту - проходить при допомозі державного фінансування при вивченні світового ринку, підготовки кадрів:
а) виплата експортних премій (непрямі експортні премії - шляхом надання експортерам разових субсидій при експорті товарів. Вони видаються з фондів державного бюджету і дають змогу експортерам знижувати ціни товарів, що вивозяться і таким чином розширювати експорт.
б) податкові пільги (непрямі експортні премії - коли експортерам надаються різноманітні фінансові пільги (це звільнення компаній, які експортують товар, від оплати внутрішніх податків, звільнення від мита і т.д..))
в) надання льготних кредитів (кредитування експорту з метою розширення збуту товарів;
г) продаж товарів на експорт за демпінговими цінами, т.б. продаж товарів на експорт за цінами нижчими, ніж ціни, встановлені конкуруючими монополіями, і нижчими ніж світові ціни.
Останнім часом проходить лібералізація митної політики, перевід її на принципи вільної торгівлі.
Держави об'єднуються в економічні торгові союзи, ліквідуючи в рамках цих союзів митні бар'єри і виробляючи єдину митну політику у відношенні до третіх країн.
Н-д.: ЕКОСОР - економічна і соціальна рада при 00Н; ЄЕК - (європейська економічна комісія)
ЕКА - ( економічна комісія 00Н для Африки)
ЕКЛА - (економічна комісія для Лат. Америки)
ЕКЗА - (економічна комісія для Західної Азії)
ЕСКАТО - (економічна соц. комісія 00Н для Азії; Тихого океану)
ІКАО - (організація мітн. цивільної авіації)
ШО - (міжнародна морська організація)
ЮНЕСКО - (00Н з питань освіти, науки, та культури) ВООЗ - (всесвітня організація охорони здоров'я)
ВПС - (всесвітній поштовий союз)
МСЕ - (міжнародний союз електрозв'язку)
ВОІВ - (всесвітня організація інтел. властності) ГАТТ - (генеральна угода про тарифи і торгівлю)
ВТО - (всесвітня торгова організація)
ЮНКТАД - (коференція 00Н з торгівлі і розвитку)
"Группа семи" - нарада семи ведучих кап. країн з економічних питань
(США, Канадо, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Японія)
МВФ:
ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку);
СБ (світовий банк);
ЄВРР ( Європейський банк реконструкції та розвитку);
ЮНІДО (Організація 00Н із промрозвитку);
ЄЕС (європейська економічна співдружність);
ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі);
АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії);
НАФТА (Північно-Американська угода про вільну торгівлю).
3. Особліивості митного регулювання при здійсненні експортно-імпортних операцій;
а) Митні тарифи і рівні митного регулювання"
Одним із найбільш поширених регуляторів ЗЕД є митний тариф. Практично всі країни світу за його допомогою вирішують найрізноманітні завдання: (від захисту вітчизняного виробника до поповнення державного бюджету за рахунок коштів,