Митне регулювання ЗЕД України здійснюється відповідно до Митного кодексу

законів України та міжнародних договорів.

У міжнародній практиці митне регулювання здійснюється на таких 4-х рівнях

1. Зона вільної торгівлі. У межах цієї зони країни-учасниці скасовують між собою торгові бар’єри, зберігаючи їх при цьому відносно третіх країн. Прикладом вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), яку засновано у 1960р..

2. Митний союз. У межах митного союзу країни-учасниці не тільки скасовують всі обмеження в торгівлі між собою, але й засновують єдину систему зовнішніх торговельних обмежень, що усуває тим самим необхідність існування митної служби на внутрішніх кордонах.Відносно торгівлі прикладом митного союзу є Європейська економічна співдружність.

3. Спільний ринок, - у рамках якого учасники крім свободи торгівлі користуються свободою переміщень всіх факторів виробництва (міграція робочої сили і капіталу).

4. Повний економічний союз, в якому країни-учасниці уніфікують свою економічну політику стосовно торгівлі, міграцї робочої сили і переливу капіталу.

Митні тарифи - будь-якої країни являють собою перелік товарів,що обкладаються митом. Ці товари об’єднані в групи за ознакою походження (рослинні, тваринні, промислові тощо) і за ступенем обробки товару.

б)"Організація та здійснення митного контролю. Функції митних установ

Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем, який здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підрозділами та їх службовими особами, законодавчого порядку.

Контроль здійснюється під час:

- ввезення товарів на митну територію України і вивезенню за межі території України товарів з метою їх вільного використання з моменту ввезення (вивезення) і до пропуску через митний кордон;

- тимчасового ввезення товарів на митну територію України і тимчасове вивезення товарів за межі митної території України;

- транзиту через територію України.

Митний контроль здійснюється митними службами, які виконують слідуючи операції:

- фіскальну (справл. мито, митні збори, акциз, ПДВ при імпорті товарів)

- правову (проводять самостійно слідства у справах контробанди);

- економічну (є органом економічної політики України);

- виконують функцію валютного регулювання (контроль за поверненням валютної виручки)

в) Митне оформлення. Акредитація. Декларування товарів. Митне оформлення - це сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в т.ч. за умов тимчасового ввезення чи тимчасового ввезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення.

Для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів які переміщуються через митний кордон України ведуться ВМД. Для отримання або відправлення вантажів закордон суб'єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитациї. Для чого на митницю подаються слідуючі документи:

1) облікова картка суб'єкта ЗЕД;

2) свідоцтво про державну реєстрацію;

3) свідоцтво облстатут управління про надання підприємству кодів;

4) статут підприємства; копію нотаріально завірену;

5) довідку обслуг по банку про відкриттю рахунків;

6) довідку про декларування валютних цінностей.

г) Суть та особливості застосування мита.

Митна вартість - ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті

за товар на момент перетину митного кордону України.

Мито - це податок який стягується у зв'язку із ввозом іноземного товару

в країну.

Мито у тарифі встановлюється двома методами:

1) Адвалорне мито - це вказанне розміру (ставки) мита у вигляді процента (%) до ціни товару;

- це мито від ціни або адвалорне;

2) Специфічне мито - вказанню розміру мита безпосередньо у грошовому виразі у вигляді певної суми, що стягується за маси, об'єму чиштуки товару.

Відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України застосовують три види ставок ;

1) преференційні - це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють спеціальні митні зони, а також при встановленні якогось спеціального преференційного рішення відповідно до міжнародних договорів за участю України.

Преференції (це встановлення преферен ставок для зазначених товарів) застосовуються до товарів (країнам що розвиваються) від 1-ї до 24-ї товарної групи (за винятком товарів товарних груп 22 та 24 - пива і тютюнові вироби)

2) Пільгові ставки - застосовуються до товарів які мають походження з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97).

3) Повні ставки - по інших товарах. Повним митом оподатковуються товари із Тайваню, ЮАР, Сербії, Хорватії, Словенії. За характером угоди застосовують:

- ввізне мито;

- вивізне мито .

Вивізне мито - нараховується на товари інші предмети при їх вивезенні

за межі території України(в Україні застосовується до металобрухту,

жива худоба, шкір)

Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні

на митну територію України.

Визначення країни походження у разі ввезення товарів з країн, що розвиваються, які користуються преференціями, відбуваються на підставі угоди: "Про уніфіковані правила, які визначають походження товарів із країн, що розвиваються при наданні тарифних преференцій у рамках загальної системи преференцій" 1980 р.

За своїм походженням мито може бути:

- автономним – створюються постановою державної влади даної країни незалежно від будь-яких угод з іншими країнами;

- конвенційне - виробляється у процесі укладення угоди, договору з іншою країною і фіксується у цьому договорі.

Кожна країна має свою національну структуру тарифу. Протягом багатьох років держави намагалися уніфікувати