випадку бiльш заклопотаний тим, щоб захистити себе, а не суттю проблеми i не способiв полiпшення роботи. Як писала одна група авторiв, «для досягнення корисної оцiнки, потрiбно, щоб працiвники були б готовi до взаемного спiлкування i хотiли б обговорити свою роботу, не займаючи оборонну позицiю». Для цього необхiдно, щоб керiвник створив спокiйну, без яких-небудь погроз обстановку, у якiй його пiдлеглi могли вiдкрито обговорити свої проблеми, зв'язанi з результатами дiяльностi.
Керiвник повинний чiтко розумiти розходження мiж критикою й оцiнкою роботи. Критика являе собою спiлкування в одному напрямку. Для ефективної iнформацiї i належного зворотного зв'язку керiвник повинний дозволити двосторонню конструктивну дискусiю по конкретних питаннях полiпшення роботи. Так, наприклад, замiсть того, щоб сказати: «Останнi два мiсяцi ти працював огидно», можна сказати: «Джоне, наша норма на вiдходи складае 2% вiд використовуваного матерiалу. В останнiй мiсяць у тебе вiдходи склали 5%. Як ти думаеш, чому це случилося?». Звернiть увагу, що таке формулювання дозволяе керiвництву визначити, чи лежить причина в поганiй роботi даного чи працiвника отут позначилася дiя якихось iнших факторiв.
Другий висновок дослiдження «Дженерал Електрик» укладаеться в тiм, що метод видачi пiдлеглим чи раз два рази в рiк iнформацiї з оцiнкою їхньої роботи неефективний. Щорiчно необхiдно планувати проведення однiеї чи двох офiцiйних сесiй по оцiнцi результатiв дiяльностi. Разом з тим оцiнку необхiдно видавати завжди, коли це необхiдно, чи щодня так часто, як цього вимагае ситуацiя. Якщо пiдлеглий працюе по новому короткостроковому проектi, то його роботу потрiбно оцiнювати два чи три рази на мiсяць. Якщо пiдлеглий не упевнений у своїх здiбностях, керiвник може обговорювати його успiхи з ним раз у кiлька днiв, щоб виховати в ньому впевненiсть у собi. З досвiдченими, упевненим i перевiреним працiвниками керiвник може розмовляти в мiру необхiдностi для пiдтримки контролю над ними.
Третiй висновок дослiдження «Дженерал Електрик» укладався в тiм, що не слiд обговорювати питання про оцiнку результатiв дiяльностi i зарплатi одночасно. Силу i слабiсть пiдлеглого краще обговорювати на окремих зустрiчах з ним а не разом з адмiнiстративними мiрами, що стосуються зарплати.
Дуглас Макгрегор настiйно виступае на користь оцiнки трудової дiяльностi, орiентованої на результати працi. Вiн затверджуе, що традицiйнi оцiнки не е адекватними, оскiльки вони сфальцьованi на основних рисах характеру, таких як iнiцiатива, здатнiсть спрацьовуватися з колективом, надiйнiсть, вiдносини з людьми. Це змушуе керiвника бути упередженим, а не об'ективним. Разом з тим, якщо пiдлеглi говорять, що в нього поганi вiдносини в колективi, те це несе дуже мало iнформацiї про те, що ж вiн чи вона роблять не тому що треба i що ж треба робити iнакше. Замiсть цього, затверджуе Макгрегор, керiвник i пiдлеглий разом повиннi визначити погодженi цiлi, що будуть використаний як стандарт для майбутнiх оцiнок. Коли конкретнi цiлi установити неможливо, керiвник повинний видати пiдлеглi iнформацiю, у якiй описувалося б його бажане поводження, а не властивостi чи характеру розпливчастi виробничi цiлi.
Для досягнення максимальної точностi оцiнки результатiв трудової дiяльностi бажано, щоб спiвбесiда носила двостороннiй характер. Працiвник повинний мати можливiсть вiльно обговорювати, чому його робота не вiдповiдае стандарту, що могло послужити причиною цього i що буде почато для виправлення положення.
I, нарештi, керiвник повинний намагатися сприймати роботу пiдлеглий як можна бiльш об'ективно.
Коли, наприклад, керiвника просять дати оцiнку своїм пiдлеглим по якихось властивостях їхнього характеру (надiйнiсть, вiдносини з людьми i o.a.), те в рейтингах виявляеться ефект «ореола», тобто якась особа одержуе тi самi оцiнки по усiх властивостях характеру, хоча якiсь риси в нього яскравiше вираженi, а якiсь немае.
Було також вiдзначене, що однi керiвники мають тенденцiю давати усiм високi оцiнки, iншi ж, навпаки, — низькi, що ще бiльше знижуе точнiсть i кориснiсть оцiнок роботи.
2.4. Пiдготовка керiвних кадрiв
Пiдготовка зводиться до розвитку навичок i умiнь, необхiдних службовцем для ефективного виконання своїх посадових чи обов'язкiв виробничих завдань у майбутньому. На практицi систематичнi програми пiдготовки найбiльше часто використовують для того, щоб готувати керiвникiв до просування по службi. Для успiшної пiдготовки керiвних кадрiв, як i для навчання взагалi, потрiбнi ретельний аналiз i планування.
За допомогою оцiнки результатiв дiяльностi органiзацiя насамперед повинна визначити здатностi своїх менеджерiв. Потiм, на основi аналiзу змiсту роботи, керiвництво повинне установити — якi здiбностi i навички вимагаються для виконання обов'язкiв на всiх лiнiйних i штабних посадах в органiзацiї. Це дозволяе органiзацiї з'ясувати, хто з керiвникiв мае найбiльше придатну квалiфiкацiю для заняття тих чи iнших посад, а хто мае потребу в навчаннi i перепiдготовцi. Вирiшивши всi цi питання, керiвництво може розробити графiк пiдготовки конкретних осiб, намiчуваних до можливого просування по чи службi перекладу на iншi посади.
Пiдготовка керiвних кадрiв i мотивацiя. Пiдготовка керiвних кадрiв в основному ведеться для того, щоб керiвники опанували умiннями i навичками, що вимагаються для реалiзацiї цiлей органiзацiї. Iншим розумiнням, невiддiльним вiд попереднього, е необхiднiсть задоволення потреб бiльш високого рiвня: професiйного росту, успiху, iспиту своїх сил. На жаль, багато органiзацiй не надають достатнiх можливостей для задоволення таких потреб шляхом пiдвищення вiдповiдальностi i просування по службi. Дослiдження показали, що випускники мiнiстерських курсiв навчання бiзнесу вiдзначали велику розбiжнiсть мiж їхнiми особистими чеканнями на рiст i просування по службi i тим, що їм змогли надати в дiйсностi. Якщо цi чекання мають для людини велике значення, то вiн звичайно звiльняеться з такої роботи. Немае необхiдностi говорити про небажанiсть