Фінансовий механізм – це складова частина господарського механізму, яка представляє собою сукупність фінансових стимулів, важелів, інструментів, форм і способів регулювання економічних процесів і відношень. Фінансовий механізм включає насамперед ціни, податки, пільги, штрафи, санкції, дотації, субсидії, банківський кредитний і депозитний процент, тарифи.

1.2 Поняття про систему елементів державного

регулювання економіки

Державне регулювання економіки – це вплив держави в особі державних органів на економічні об'єкти і процеси та на осіб, які в них приймають участь. державне регулювання економікоюздійснюється, щоби надати процесам організований характер, впорядкувати дії економічних суб'єктів. забезпечити виконання законів, підтримувати державні і суспільні інтереси.

Державне регулювання в широкому розумінні слова включає прогнозування, планування, фінансування, бюджетування, оподаткування, кредитування, адміністрування, облік і контроль. Державне регулювання має місце як в централізовано керованій економіці, так і в ринковій економіці. Отже, воно мусить мати місце і в економіці перехідного періоду, тобто в такій економіці, яка зараз має місце в Україні.

Як бачимо, державне регулювання економікою передбачає вплив держави практично на всі складові фінансового механізму, а значить і на весь фінансовий механізм в цілому. Особливість цього впливу визначає міру втручання держави у функціонування економіки шляхом регулювання функціонування фінансового механізму та його складових.

Як відмічає О.Г.Дерев'янко, фінансово-кредитний механізм є інтегральним елементом механізму господарського механізму. Його функціонування здійснюється на базі двох основних методів: фінансового забезпечення та фінансового регулювання. Фінансове забезпечення функціонування економічної системи полягає у формуванні цільових грошових фондів (фінансових ресурсів) достатнього розміру та їх ефективному використанні. фінансове регулювання розглядається як метод фінансового впливу, що пов'язаний із регулюванням розподільних відносин. Якщо фінансове регулювання здійснюється на основі принципу оптимальності, то воно має стратегічний характер, тобто зорієнтоване не на досягнення короткострокових цілей, а на забезпечення виживання економічної системи у перспективі. По-суті, в такому випадку воно має характер стратегічного фінансового управління [4].

На жаль, сумною спадщиною командно-адміністративної системи управління економікою є брак традиції стратегічного мислення. Тому існує об'єктивна потреба у посиленні уваги до стратегічних аспектів фінансового управління як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях.

1.3. Методи дослідження фінансового механізму

Загальновідомо, що метод - спосіб чи засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання. В процесі виконання даної роботи був здійсненний спеціальний підбір сукупності методів. такий підбір називається методикою. При цьому, свідоме застосування науково обгрунтованих методів є істотною умовою отримання нових знань.

Будь-які методи базуються на загальних принципах наукового мислення. В даній курсовій роботі використані наступні загальні принципи наукового мислення:

Індукція - умозаключення від фактів до деякої гіпотези;

Дедукція - висновок за правилами логіки; ланцюжок умозаключень, ланки якого зв'язані логічною послідовністю;

Аналіз - розчленування об'єкту явища на елементи;

Синтез - поєднання, з'єднання різних елементів об'єкту, явища в єдине ціле.

Аналогія - відповідність, подібність об'єтів, явищ в яких-небудь властивостях; умозаключення про менш знаний об'єкт, явище по більш знаному, якщо вони входять в однорідну групу.

Спостереження - ціленаправлене вивчення, сприйняття, зумовлене поставленою задачею; систематичний збір даних по об'єкту, явищу.

Порівняння – співвідношення між двома об'єктами, явищами, яке дозволяє виявити загальне і особливе.

В даній курсовій роботі застосовані такі методи:

Літературний метод – в процесі роботи відбірано і проаналізовано 14 літературних джерела, які в тій чи іншій мірі стосуються даного об'єкту вивчення.

Описовий метод - це один із найдавніших при вивченні об'єктів і процесів у будь-яких галузях знань. В роботі описані сучасний фінансовий механізм України та особливості його функціонування в умовах державного регулювання. Для опису використані літературні джерела та статистичні дані.

Але одним із найважливіших методів є методи кількісного фінансового аналізу, без застосування яких дослідження фінансового механізму є практично неможлививими. Адже завданням фінансово-економічного аналізу є розгляд проблем, пов'язаних із функціонуванням фінансового механізму, зокрема, пов'язаних із коротко- та довготерміновими операціями вкладеннями. Основними категоріями фінансового аналізу є відсотки та відсоткова ставка. У фінансових розрахунках відсотки – це плата за користування позиченими грошима, капіталом. Ця плата вимірюється у грошових одиницях, тобто є абсолютною величиною. Отже, надання грошей у борг є послугою, за яку треба платити. У ролі позичальника і боржника виступають банки, підприємства й організації, а також фізичні особи (люди). Вони є об'єктами фінансових розрахунків. Відсоткова ставка – це відношення суми відсоткових грошей, виплачених за певний період часу (рік, місяць), до величини позички (суми боргу). У фінансовому аналізі під відсотковими грошима, чи просто – відсотками, розуміють грошову винагороду за позичені гроші капітал.

За допомогою кількісного фінансового аналізу розв'язується широке коло завдань – від елементарного нарахування відсотків і до складних інвестиційних, кредитних та комерційних проблем у різних постановках, які залежать від конкретних умов [8].

Ці завдання можна сформулювати так:

вимірювання кінцевих фінансових результатів операцій для кожної з двох сторін фінансової угоди;

виявлення залежності кінцевих результатів від основних параметрів операцій або угоди та вимірювання взаємозв'язків між параметрами;

розробка оптимальних планів здійснення фінансових операцій для примноження прибутків;

визначення параметрів еквівалентних змін умов фінансової угоди.

Сучасний фінансовий механізм України і його місце в

системі елементів державного регулювання економіки

2.1 Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління

Поняття “стратегічне планування” з точки зору теорії управління визначається як процес прийняття рішень щодо цілей їх організації, їх зміни, використання ресурсів для їх досягнення, а також щодо стратегій, які обумовлюють одержання, використання та розміщення цих ресурсів. Базовими