що включають альтернативні витрати розподілу капіталу власника за певний період. Від'ємне значення величини економічного прибутку свідчить про неефективне використання капіталу. В такій ситуації найкраще рішення — змінити напрям діяльності, знайти використовуваним ресурсам краще, більш прибуткове застосування або терміново зменшити витрати виробництва. Позитивний економічній прибуток утворюється тоді, коли ресурси виробництва, що запроваджуються, приносять найбільшу вигоду з усіх існуючих альтернативних варіантів. Якщо змінні витрати перевищують дохід шдприємства, то величина економічного прибутку від'ємна, тобто підприємство працює зі збитками. Одержання економічного прибутку свідчить про ефективне використання ресурсів на підприємстві. Його наявність або відсутність є критерієм успіху підприємства, стимулом залучення додаткових ресурсів або їх вилучення і використання в інших сферах.
Норма прибутку і рентабельність
У ринковому господарстві значення прибутку виняткове. Вибір будь-якого напряму і рівня поточного або перспективного функціонування шдприємства безпосередньо залежать від прибутку, він є основою прийняття інвестиційних рішень. У процесі діяльності підприємства здійснюються капіталовкладення (інвестиції) — це витрати на нове будівництво, реконструкцію, розширення і технічне переоснащення шдприємства, витрати на житлове, комунальне і культурне будівництво. В умовах ринку такі капіталовкладення залежать здебільшого від результатів роботи шдприємства, від внутрішніх джерел фінансування. До останніх належать амортизаційні відрахування і нерозподілений прибуток. Проте функціонування підприємства в умовах ринкової економіки залежить не від одноразового, навіть значного, зростання величини прибутку, а від його сталої постійної дохідності. Абсолютний розмір прибутку характеризує лише одноразовий економічний ефект, а не ефективність роботи підприємства загалом. Ступінь дохідності авансованого у виробництво капіталу виражається через показники рентабельності та норми прибутку. Вони є відносними щодо абсолютної величини прибутку, це свідчить про їх певні переваги. Так, відносні показники прибутковості практично не зазнають впливу інфляції, оскільки є різними співвідношеннями прибутку і вкладеного капіталу (власного, інвестованого або позичкового). У загальному вигляді рентабельність визначається як співвідношення між прибутком та одноразовими або поточними витратами на виробництво, внаслідок яких і отримано цей прибуток. У такому вигляді показник рентабельності співпадає з показником норми прибутку.
Однак показник рентабельності набагато ширший. Розрізняють рентабельність виробництва, продукції, активів (майна), оборотних активів, інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції тощо. Сукупність показників рентабельності дає змогу реально оцінити можливості розвитку підприємства і вибрати напрям дій. Високі показники рентабельності є серйозним стимулом для розширення підприємства, підтверджують доцільність капіталовкладень у нього. І навпаки, низький рівень рентабельності свідчить про нераціональне використання наявних ресурсів на підприємстві, недоліки управління, отже, відсутність перспектив у такого підприємства.
Список використаної літератури:
Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — М.: Республика, 1996. — 785 с.
Маркс К. Капитал: В 4 т. — М.: Политиздат, 1963.
Менгер К. Основания политической экономии. Австрийская школа политической экономии. — М., 1992.
Мизес фон Л. Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальності,. — М., 1993.
Милль Дж. Основы политической экономии: В 2 т. — М.: Прогресс, 1980.— Т. 2.— 480с.
Мостовая Е. Б. Основы экономической теории: Курс лекций. — М.: Инфра-М; НГАЭиУ, 1997. — 496 с.
Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 128 с.
Общая экономическая теория / Под ред. А. И. Чубрынина. — СПб.: Питер, 2000. — 288 с.
Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1995. — 352 с.
Основи економічної теорії / За заг. ред. А. А. Чухна. — К.: Віпол, 1994. —704с.— Ч. I, П.
Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. Г. З. Климка, В. Р. Нестеренка. — К.: Вища шк.; Знання, 1997. — 743 с.
Петти У. Экономические и статистические работы. — М., 1940. — 324с.
Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения. — М., 1955. — 702 с.
Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Алгон, 1994. —Т. 1. —333с.
Сен-Симон А. Избранные сочинения: В 2 т. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1948. — Т. 2. — 486 с.
Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. — М., 1936. — 401 с.