- обсяг матеріально-технічних ресурсів, які використовуються за рахунок мобілізації внутрішніх резервів.
При складанні плану передбачаються наступні основні види запасів матеріально-технічних ресурсів: поточні, страхові, сезонні.
Поточні запаси повинні забезпечувати ритмічне і безперервне протікання виробничого процесу на підприємстві між двома суміжними поставками. Обсяг поточних запасів залежить від добової витрати та інтервалу між поставками окремих видів ресурсів:
3„=РообТ, (4.2)
де Роо - добова витрата ресурсу;
Т - інтервал між поставками (у днях).
Страхові запаси повинні забезпечувати роботу підприємства у випадку непередбачених обставин (аварії, снігові заноси). В трубопровідному транспорті ці запаси називають аварійними. Так, наприклад, аварійний запас труб на підприємствах трубопровідного транспорту встановлюється в розмірі 3% від загальної протяжності трубопроводів.
Сезонні запаси створюються у тих випадках, коли у постачанні виробництва мають місце сезонні перерви (осіннє бездоріжжя, розливи рік і т.п.). Сезонні запаси включають як поточні, так і страхові запаси на період сезонних перерв у постачанні матеріально-технічних ресурсів. Розмір цих запасів залежить від тривалості перерв у постачанні.
Планування матеріально-технічних ресурсів повинно грунтуватися на системі прогресивних, технічно обгрунтованих норм витрати і норм запасів.
Під нормами витрат розуміють максимально допустимі затрати матеріалів, палива, енергії та інших матеріальних ресурсів для виготовлення одиниці продукції чи виконання одиниці об'єму робіт у певних виробничих умовах.
Норми витрат класифікують:
за періодом дії плану (перспективні та поточні або річні);
за характером поширення (міжгалузеві, галузеві і місцеві);
за рівнем деталізації (уніфіковані та місцеві);
за масштабом використання (групові і індивідуальні);
за методами розробки (розрахунково-аналітичні, дослідно-статистичні і дослідні).
Нормування витрати матеріально-технічних ресурсів опирається на такі методи, як розрахунково-аналітичний, дослідно-статистичний та дослідно-експериментаіьний.
Розрахунково-аналітичний метод базується на техніко-економічних розрахунках щодо вивчення факторів та умов виробництва, які впливають на рівень норми. Цей метод передбачає ретельний аналіз технічної, технологічної і економічної документації, досягнень науки і техніки і т.п.
Проведемо розрахунок потреби в матеріальних ресурсах та виконання річної програми
Для того, щоб вирахувати площу, необхідно виміряти довжину, ширину та товщину. Ці розміри зазначаю у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Розрахунок потреби матеріальних ресурсів на виготовлення 1-го виробу
Найменування елементів виробу | К-сть на 1 виріб | Розміри, мм | Площа, м2
довжина | ширина | товщина | на
1-цю | на виріб
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
Горизонтальний брусок | 3 | 350 | 350 | 5 | 0,1225 | 0,3675
Вертикальний брусок | 3 | 350 | 180 | 5 | 0,063 | 0,189
Всього | 6 | - | - | - | 0,1855 | 0,5565
Для того, щоб обчислити кількість матеріальних затрат на річну програму, яка становить 11795 штук , перемножую цю кількість на відповідні матеріальні затрати :
Проф. сталь = 11795 * 6,09 = 71831,55 (м),
Пластмасса = 11795 * 0,5565 = 6563,92 (м2),
заклепки = 11795 * 18 = 212310 (шт.),
полімерна фарба = 11795 * 0,79 = 9318,05 (кг).
Для обчислення загальної вартості матеріальних ресурсів на річну програму використовую такі обчислення:
Проф. сталь = 71831,55 * 1,8 = 129,296 (тис. грн.),
Пластмасса = 6563,92 * 25 = 164,098 (тис. грн.),
заклепки = 212310 * 0,1 = 21,231 (тис. грн.),
полімерна фарба = 9318,05 * 5 = 46,59 (тис. грн.).
Отже, матеріальні затрати на річну програму становлять:
= 129,296 + 164,098 + 21,231 + 46,59 = 361,215 (тис. грн.)
Всі розраховані величини записую у таблицю 4.2.
Таблиця 4.2
Розрахунок потреби матеріальних ресурсів на річний обсяг виробництва.
Річна програма - 11795 шт.
Найменування матеріальних затрат (по групах ресурсів) | Одиниці виміру | На
1-цю виробу | На річну програму | Ціна за одиницю,
грн. | Вартість,
тис. грн.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6
Проф. сталь | м. | 6,09 | 71831,55 | 1,8 | 129,296
Пластмасса | м2. | 0,5565 | 6563,92 | 25 | 164,098
Заклепки | шт. | 18 | 212310 | 0,1 | 21,231
Лако-фарбувальні матеріали | кг. | 0,79 | 9318,05 | 5 | 46,59
Разом | 30,62 | 361,215
Для того, щоб розрахувати поставку матеріальних ресурсів помісячно, необхідно спочатку обчислити залишки на початок року відпрацьованих матеріальних ресурсів. Це можна зробити скориставшись формулою, що включає в себе потреби на річну програму помножену на кількість днів і розділено на дні у році.
Примітка: на початок року залишки становлять:
Пластмасса - 5 днів;
Металеві вироби - 15 днів;
Заклепки - 20 днів;
Лако-фарбувальні матеріали - 30 днів.
Отже,:
Пластмасса Мз..п.р. = (грн.)
Металеві вироби Мз..п.р. = (грн.)
Заклепки Мз.п.р. = (грн.)
Лако-фарбувальні Мз.п.р. = (грн.)
матеріали
Тепер обчислюємо залишки на кінець року відпрацьованих матеріальних ресурсів. Це можна зробити скориставшись тією ж формулою.
Примітка: на кінець року залишки становлять:
Пластмасса - 18 днів;
Металеві вироби - 25 днів;
Заклепки - 22 днів;
Лако-фарбувальні матеріали - 24 днів.
Отже,:
Пластмасса Мз..к.р. = (грн.)
Металеві вироби Мз..к.р. = (грн.)
Заклепки Мз.к.р. = (грн.)
Лако-фарбувальні матеріали Мз.к.р. = (грн.)
Шукаємо річну потребу за формулою:
Потреба на річну програму + Залишок на кінець року - Залишок на початок року
Пластмаса = 6563,92 + 328,196 – 91,17 = 6800,946 (м)
Металеві вироби = 71831,55 + 4988,3 – 2992,98 = 73826,87 (м2)
Заклепки = 212310 + 12974,5 – 11795 = 213489,5 (шт.)
Лако-фарбувальні = 9318,05 + 621,21 – 776,5 = 9162,76 (кг.)
матеріали
Середньомісячну потребу знаходимо шляхом ділення річної потре-би на кількість місяців у році
Пластмаса = 6800,946 / 12 = 566,7455(м2)
Металеві вироби = 73826,87 / 12 = 6152,2391 (м.)
Заклепки = 213489,5 / 12 = 17790,791 (шт.)
Лако-фарбувальні = 9162,76 / 12 = 763,563 (кг.)
матеріали
Всі розраховані дані записую у таблицю 4.3.
Таблиця 4.3
Розрахунок поставки матеріальних ресурсів з помісячною
Розбивкою
Найменування показників | Залишок