На фоні загального падіння життєвого рівня народу України не являеться виключенням і Західний регіон. Його жителі мають порівняно низькі доходи, основний компонент котрих — заробітна плата робочих і службовців і оплата праці колгоспників — росте тут більш повільними темпами, ніж в средньом по країні.

Структура споживання характеризується поступовим збільшенням грошових розходів населення на придбання товарів і зменшенням питомої ваги послуг. Із-за цього сьогодні ми маєм деформовану структуру особистого споживання життєвих благ, в якій домінуючими являються розходи на харчування, а в їх складі — на продукти рослинного походження. Області регіону (крім Львівскої) займають ведуче місце в державі по споживанню найменш цінного в біологічному відношенні продуктів — хліба і хлібопродуктів. Для порівняння: в більшості развинених країн світу питома вага розходів на харчування, одежу та взуття складає 15 … 20 % сімейного бюджету. В Західному регіоні цей показник в 3,5 … 4 разу вище. В розвинених країнах така картина наблюдалась 70 … 100 років назад.

Не менш важлива для регіону проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. На сьогодняшній день існує значний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об’єктами соціальної сфери. Так, обеспеченість дитячими дошкільними закладами досягає в Закарпатськой області 41,6 %, в Івано-Франківскій — 58,3 %, Львівскій — 45,6 % Звідси, можна констактувати, що населення регіону проживає в умовах соціального дискомфорту.

Екологічна ситуація в Західному регіоні

Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров’я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера.Проте в деяких місцях сформувалися стабільні вогнища загрозливого екологічного стану (наприклад, в межах Дрогобицької агломерації — Дрогобич, Борислав, Стебник, Труськавец, де розвинені гірничо-хімічна, нафтопереробна, лакофарбна і інші галузі промисловості ставлять під загрозу розвиток курортного господарства; аналогічна ситуація склалася і в межах Львівсько-волинського вугільного басейну, в зонах впливу Яворовського і Раздольського ПО «Сіра», Калушського ПО «Оріана»).

Останніми роками, унаслідок порушення режиму виробничих процесів, в Карпатському регіоні значно зросла загроза виникнення екологічних аварій і катастроф. Крім того, потрібно вважатися і з тим, що майже четверта частина його населення проживає в зонах з підвищеним екологічним ризиком функціонування промислових об'єктів, яких в регіоні майже 250.По забрудненості повітря і вод регіон займає 4-і, а по забрудненості грунтів мінеральними добривами і пестицидами — відповідно, 1-і і 2-і місця. Відносно висока забрудненість повітря обумовлена наявністю на його території окремих агресивних виробництв. До іншої групи концентрованих викидів в атмосферу шкідливих речовин відносяться крупні міста регіону, де викиди автотранспорту складають 60 . 70 % їх загальної кількості. З урахуванням відносної невеликої площі міст і їх густої забудови, що традиційно склалася в старих містах, тут вплив цього чинника може бути ощутімєє, чим в індустріальних, але значно просторіших, містах Сходу і Півдня України.

Дефіцит надійних джерел, водозабезпечення зумовив відсутність в регіоні крупних водоємних виробництв. Це в деякій мірі зумовило відносно низькі показники забрудненості води на його території в порівнянні з середнім по Україні. Так, споживання свіжій води досягає тут 1,1 млрд. м3 в рік (що складає тільки 3,6 % її загальнореспубліканського споживання), а об'єм оборотної і послідовно використовуваної води декілька вище, ніж в середньому по Україні (91 % проти 80 %). Стан водозабезпечення більшості карпатських населених пунктів з кожним роком погіршується унаслідок переважання екстенсивних підходів до нарощування об'ємів водопостачання, при неефективному організаційно-економічному і відсталому технічному забезпеченні водогосподарської діяльності.

Особливу тривогу викликає висока забрудненість грунтів регіону мінеральними добривами і пестицидами, якій значною мірою сприяє галузева спеціалізація його сільського господарства на виробництві овочів і технічних культур, а особливо — деяких ранніх сортів овочів і фруктів (Закарпаття).

Певну дестабілізацію до екологічної ситуації регіону і курортних зон вносить, зокрема, необмежена вирубка лісів. Унаслідок збезлісення схилів активізуються обвальні процеси, збільшується кількість паводків на гірських річках, міняється мікроклімат. Залісення вирубок монокультурою ялини приводить до частих буреломів.

Таким чином, екологічна ситуація в Західному регіоні є досить напруженою. Якщо врахувати курортну цінність цієї території, то проблема її екологічної, безпеці є однією з першочергових для практичного рішення.

ЗАГАЛЬНИЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Західного РЕГІОНУ

Об'єктивний аналіз розвитку продуктивних сил регіону у поєднанні з оцінкою сьогоднішньої економічної ситуації дає реальне уявлення про досягнутий рівень і ефективність соціально-економічної структури. Віддаючи належне тому, що зроблене в попередні роки, потрібно відверто констатувати, що унаслідок нераціональної економічної політики, і непродуманих дій в регіоні склалася деформована економічна система, яка в цілому соціально неприваблива, екологічно небезпечна і економічно неефективна. За останні роки тут накопичилися багато соціально-економічних проблем, гострота і необхідність рішення яких зі всією силою про¬явились в наші дні. Оцінюючи ситуацію в регіоні по критеріях цивілізованих націй, знаходячи найбільш оптимальні шляхи до його процвітання і прогресу, потрібно зважати на тих негативними явления¬ми і фактами, які мають місце в даному випадку.

Соціально-економічна структура Західного регіону характеризується виробничою однобокістю: ті, що майже 3/4 працюють зайняті у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер його економіки.

Існують відчутні територіальні диспропорції в розвитку регіональних продуктивних сил, які виявляються в гіпертрофованому розвитку