Досягнення програмної мети орієнтоване на 2010 р. Реально прогнозованим є найближчий 5 . 6-річний період, протягом якого поставлені цілі піддаються декомпозицій з більш менш точним обґрунтуванням шляхів і засобів їх досягнення, а також з передбаченням результатів. На віддаленішу перспективу можлива лише постановка достатньо узагальнених цільових орієнтирів, з прогнозним сценарієм дій з їх реалізації.

Досвід розробки Державної програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону показує, що при новаторських підходах до управління їх реалізацією, такі програми можуть стати ефективним інструментом державної регіональної економічної політики в Україні.

висновки

Отже, Карпатський економічний район об’єднує південно-західні області України i межує на півночі з Поліським, на сході - з Подільським економічними районами.

Зручне економжо-географічне положенния істотно впливає на формування галузевої структури господарського комплексу Карпатського економічного району. Він віддалений від металургійних баз, тому тут недоцільно розвивати машинобудування. Це зумовлено ще і тим, що власних запасів сировини район не мае. Проте близькість до европейських країн, прикордонне положенния сприятливо вливають на формування кооперативных зв'язків на рівні як шдприємств, так i цілих галузей. Особливо це стосується машинобудування, хімічної промисловості. Налагодженню тісних стосунків з країнами Західної Європи сприяє досить розвинена мережа транзитних залізничних, автомобільних та трубопровідних шляхів, які є частиною евразійської транспортної системи i зв'язують промислово розвинені регіони цих частин світу між собою.

Рівень економічного розвитку оцінюється як середній. Розмір національного доходу надушу населения перевищує середньореспубліканський лише у Львівській області. Промисловий комплекс регіону виробляе майже 12% промислової продукції України, в тому числі продукції машинобудування i металообробки 10,9%, електроенергетики - 7,1%, хімічної та нафтохімічної - 13%, газової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості - 32,7%.

Проте останнім часом поглиблюються тенденції до соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих зв'язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації, поглиблення диспропорцій у рівнях життя в містах i селах, деградації природи Карпат, занедбання історико-культурних цінностей.

Список використаної літератури

Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. –К.: КДТУ 1998.

Географічна енциклопедія України. – К.: Укр. рад. енцикл. – 1990.

Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат. Український географічний журнал, 1999, №3.

Карпатский рекреационный комплекс. Под. ред. Долишнего М.И.. – К.: Наукова думка, 1984.

Розміщення продуктивних сил: Навч.пос./ за ред. В.В.Ковалевського – К.: Знання, 1998.

Розміщення продуктивних сил України: / за ред . Є.П.Качана . – К.1997.

Розміщення продуктивних сил України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / за ред. С.І.Дорогунцова – К.: КНЕУ, 2000.

Соціально-економічна географія України /за ред. О. І Шаблія – Львів: ”Світ”, 2000.