Найважливішими об'єктами регіональної інвестиційної діяльності мають стати:

трансграничні регіони;

спеціальні (вільні) економічні зони;

технополіси і технопарки;

бізнес-інкубатори (інженерні центри);

міські агломерації як найбільш урбанізовані території;

депресивні та екологічно напружені місцевості;

міжобласні виробничі й інфраструктурі комплекси;

окремі агропромислові консорціуми, комбінати та фірми;

транспортні вузли і магістралі;

об'єкти ринкової інфраструктури;

вищі навчальні заклади з унікальною підготовкою фахівців.

На основі таких об'єктів мають складатися інноваційні регіональні проекти та бізнес-плани, як, наприклад, єврорегіони «Карпати» і «Буг», аванпроект «Ковель», десятки проектів щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон.

РОЗДІЛ ІІІ. ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНІВ.

ДЕПРЕСИВНІ РЕГІОНИ І МЕХАНІЗМ ІНВЕСТУВАННЯ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ

Кожний інвестиційний проект має конкретну спрямованість і з найбіль-шою ефективністю може бути реалізований у тих регіонах, де для цього є найкращі умови. Через це важливу роль у процесі обгрунтування стра-тегії інвестиційної діяльності компаній, фірм відіграють оцінка і прогно-зування інвестиційної привабливості регіонів.

Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів мають бути безпосередньо узгоджені з державною регіональною політикою. Метою цієї політики є забезпечення ефективного розвитку окремих ре-гіонів з урахуванням таких чинників, як раціональне використання різноманітних економічних можливостей кожного з них, ефект оптимальної інтеграції, територіальний поділ праці та взаємна економічна інтеграція.

Згідно з цією метою завдання державної інвестиційної політики регіо-нального розвитку можна узагальнити так:

стимулювання розвитку експортних та імпортозамінних виробництв тих регіонів, які мають для цього найкращі умови;

формування спеціальних (вільних) економічних зон;

прискорення розвитку необхідної регіональної інфраструктури.

Реалізація цих завдань тісно пов'язана з державною і приватною інвестиційною діяльністю.

Під інвестиційною привабливістю розуміють надійне і своєчасне досягнення цілей інвестора на основі економічних результатів діяль-ності виробництва, у яке здійснюються інвестиції.

Оцінювання і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів здійснюються у такій самій послідовності, що й дослідження інвестицій-ної привабливості підприємств. Однак показники оцінювання і чинники прогнозування тут дещо інші. Оцінювання інвестиційної привабливості територій набуло досить значного поширення у світовій практиці. Так, у США регулярно публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість: політичну, економіч-ну, екологічну. Ряд відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують рангований за ступенем інвестиційної привабли-вості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів.

Назріла потреба в оцінюванні інвестиційної привабливості регіонів України, яке може здійснюватися за такими узагальненими показниками:

рівень загальноекономічного розвитку регіону;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;

демографічна характеристика регіону;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури ре-гіону;

рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.

Кожний синтезований показник оцінюють за сукупністю аналітич-них показників, що входять до його складу. Кількісну оцінку кожного синтезованого показника отримують підсумовуванням рангових значень (у системі регіонів), що входять до складу аналітичних показників.

Огляд аналітичних показників, що використовуються для оцінювання інвестиційної привабливості регіону, свідчить про широку базу дослідження комплексу умов, що визначають цю регіональну характеристику.

На основі кількісної оцінки розглянутих синтезованих показників (отриманих за сумою їхньої рангової значимості) розраховують інте-гральний показник оцінки інвестиційної привабливості регіонів. При цьому враховують, що окремі синтезовані показники відіграють різну роль у прийнятті інвестиційних рішень.

Експериментально (з урахуванням думок інвестиційних менеджерів) визначено таку значимість кожного синтезованого показника в сукупній оцінці інвестиційної привабливості регіонів у відсотках:

рівень загальноекономічного розвитку — 35;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури — 15;

демографічна характеристика — 15;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструк- тури — 25;

рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків — 10.

Інтегральний показник оцінки інвестиційної привабливості регіонів країни при прийнятті інвестиційних рішень розраховують як суму до-бутків рангового значення кожного синтезованого показника на його значимість (у відсотках).

За значенням розрахованого інтегрального показника визначають конкретне місце регіону щодо інвестиційної привабливості у загальному складі регіонів країни.

Для того щоб визначити кількісний взаємозв'язок інтегрального по-казника оцінки інвестиційної привабливості регіонів з ефективністю інвестицій, для кожного регіону аналізують наявні показники цієї ефек-тивності.

Ефективність інвестицій характеризується показником рентабельності власного капіталу (власний капітал у цьому разі виступає аналогом суми інвестицій в основні фонди, оборотні засоби і нематеріальні активи).

На основі отриманих результатів оцінювання всі регіони країни за рівнем інвестиційної привабливості (тобто ефективності здійснення інве-стиції) можна згрупувати в кілька груп, зокрема:

регіони пріоритетної інвестиційної привабливості — ефективність в регіоні на 35—40 відсотків вища, ніж по країні в цілому;

регіони досить високої інвестиційної привабливості — ефективність на 15—20 відсотків вища, ніж по країні в цілому;

регіони середньої інвестиційної привабливості — ефективність на рівні показника по країні;

регіони низької інвестиційної привабливості — ефективність на 20— 30 відсотків нижча, ніж по країні в цілому.

При використанні інтегрального показника оцінки інвестиційної при-вабливості регіонів країни слід враховувати, що він дає лише узагальне-ну характеристику ефективності інвестицій у регіоні без достатнього урахування їхньої галузевої структури.

Оцінка інвестиційної привабливості регіонів (міст) країни (області) відкриває нові можливості для регіональної диверсифікації вітчизняних і зарубіжних інвесторів, підвищує гарантію ефективності інвестиційної діяльності.

Поряд з більш обгрунтованою регіональною диверсифікацією інвес-тиційної діяльності на сучасному етапі така оцінка дає можливість:

розробляти інвестиційну стратегію великих компаній і фірм на три-валу перспективу (оскільки регіональні чинники мають більш стійкий, ніж галузевий, "характер");

пов'язувати стратегію з потенціалом регіональних споживчих ринків і ринків чинників виробництва;

враховувати можливий період реалізації інвестиційних проектів у окремих регіонах, виходячи з рівня розвитку їхньої інвестиційної інфра-структури.

У кінцевому підсумку це сприятиме підвищенню ефективності інвес-тиційної діяльності в країні.

Депресивний регіон — це такий проблемний регіон, який не в змозі сам (без допомоги з боку держави або зовнішньої допомоги) вирішити свої власні гострі проблеми.

Виділення депресивних регіонів є важливою частиною регіональної політики. В її опрацюванні, реалізації, організаційному і правовому забез-печенні провідна роль належить державі. Це зумовлено програмним регулюванням розвитку депресивних регіонів.

У просторовій організації суспільства депресивні регіони вирізняють-ся масштабами й особливою кризовістю прояву