Інвестиції

Методика здійснення регіонального інвестиційного процесу передба-чає вибір основних пріоритетних його напрямів та принципів.

Такими напрямами мають бути:

екологічний аспект соціально-економічного розвитку територій та їхніх поселень, пов'язані з цим питання демографічної ситуації;

розвиток наукомістких виробництв (галузей, видів діяльності), орієн-тованих на висококваліфіковані кадри і відносно дешевші (за світовими вимірами) трудові ресурси. З цим напрямом має бути тісно пов'язана проблема проведення конверсії оборонного комплексу регіону, в якому зосереджені унікальне і високотехнологічне устаткування, передові тех-нології та висококваліфіковані кадри працівників;

будівництво об'єктів інфраструктури — виробничої, ринкової, соці-альної, інвестиційної та екологічної.

Слід створювати сприятливі умови для іноземних інвестицій. Для залучення іноземного капіталу такими передумовами є:

формування сприятливого інвестиційного клімату, створення пільго-вих умов, що підвищують ділову активність на відповідних територіях і стимулюють розвиток малого підприємництва. Саме воно сприяє вико-ристанню інвестиційного потенціалу невеликих територій, розширенню видів діяльності населення. Одночасно підприємливість сприяє збільшен-ню зайнятості населення через створення додаткових робочих місць; насиченню споживчого ринку товарами і послугами; збільшенню над-ходжень до місцевої казни тощо;

стан і ступінь стабільності економіки в цілому, місткість ринку, тем-пи і пропорції розвитку, інвестиційна привабливість регіонів та країни в цілому.

Малий бізнес може відіграти вирішальну роль у перебудові економі-ки на ринкових засадах, якщо його основними принципами будуть такі:

орієнтація на регіональну і місцеву специфіку;

включення регіональних структур малого підприємництва до загаль-нодержавної мережі інформаційного і правового моніторингу з питань малого бізнесу;

акцент на використанні регіональних, міжрегіональних і місцевих фінан-сових можливостей;

підтримка підприємств малого бізнесу через систему державних і муніципальних замовлень;

особлива увага малому бізнесу в галузях сільського господарства, будівництва, переробки сільськогосподарської продукції, її зберігання і транспортування, надання послуг населенню;

групування дрібних підприємств у асоціації з метою, щоб приватні банки мали справу з досить великими структурами, у відносинах з якими можна розраховувати на значний прибуток;

застосування пільгового оподаткування;

підтримка зовнішньоторговельних відносин малого бізнесу, технологічне та інноваційне сприяння створенню технопарків, розвиток співробітниц-тва з іноземним капіталом;

регіональний консалтинг, що передбачає кваліфіковані консультації з питань, пов'язаних з ризиком, правовими і фінансовими питаннями.

Найважливішими об'єктами регіональної інвестиційної діяльності мають стати:

трансграничні регіони;

спеціальні (вільні) економічні зони;

технополіси і технопарки;

бізнес-інкубатори (інженерні центри);

міські агломерації як найбільш урбанізовані території;

депресивні та екологічно напружені місцевості;

міжобласні виробничі й інфраструктурі комплекси;

окремі агропромислові консорціуми, комбінати та фірми;

транспортні вузли і магістралі;

об'єкти ринкової інфраструктури;

вищі навчальні заклади з унікальною підготовкою фахівців.

На основі таких об'єктів мають складатися інноваційні регіональні проекти та бізнес-плани, як, наприклад, єврорегіони «Карпати» і «Буг», аванпроеят «Ковель», десятки проектів щодо створення спеціальних (вільних) економічних зон.

12.4. Інвестиційна привабливість регіонів

Кожний інвестиційний проект має конкретну спрямованість і з найбіль-шою ефективністю може бути реалізований у тих регіонах, де для цього є найкращі умови. Через це важливу роль у процесі обгрунтування стра-тегії інвестиційної діяльності компаній, фірм відіграють оцінка і прогно-зування інвестиційної привабливості регіонів.

Оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів мають бути безпосередньо узгоджені з державною регіональною політикою. Метою цієї політики є забезпечення ефективного розвитку окремих ре-гіонів з урахуванням таких чинників, як раціональне використання різноманітних економічних можливостей кожного з них, ефект оптимальної інтеграції, територіальний поділ праці та взаємна економічна інтеграція.

Згідно з цією метою завдання державної інвестиційної політики регіо-нального розвитку можна узагальнити так:

стимулювання розвитку експортних та імпортозамінних виробництв тих регіонів, які мають для цього найкращі умови;

формування спеціальних (вільних) економічних зон;

прискорення розвитку необхідної регіональної інфраструктури.

Реалізація цих завдань тісно пов'язана з державною і приватною інвестиційною діяльністю.

Під інвестиційною привабливістю розуміють надійне і своєчасне досягнення цілей інвестора на основі економічних результатів діяль-ності виробництва, у яке здійснюються інвестиції. Інвестиційна приваб-ливість визначається комплексом різноманітних чинників, перелік і вплив яких можуть розрізнятися і змінюватися залежно як від складу інвес-торів, що переслідують різні цілі, так і від виробничо-технічних особливо-стей виробництва, що інвестується.

Звідси виникає необхідність наукового пошуку й обгрунтування ме-тодів змістовного і кількісного врахування значимості загальних і спе-цифічних особливостей, що визначають інвестиційну привабливість ви-робництва окремих видів товарів і всієї їх розрахунково обгрунтованої номенклатури на конкретному підприємстві. Для оцінювання впливу чин-ників інвестиційної привабливості підприємства використовують систе-му показників, яка включає, зокрема, показники ліквідності, доходности фінансової сталості, інвестиційного ризику тощо.

Оцінювання і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів здійснюються у такій самій послідовності, що й дослідження інвестицій-ної привабливості підприємств. Однак показники оцінювання і чинники прогнозування тут дещо інші. Оцінювання інвестиційної привабливості територій набуло досить значного поширення у світовій практиці. Так, у США регулярно публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість: політичну, економіч-ну, екологічну. Ряд відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують рангований за ступенем інвестиційної привабли-вості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів.

Назріла потреба в оцінюванні інвестиційної привабливості регіонів України, яке може здійснюватися за такими узагальненими показниками:

рівень загальноекономічного розвитку регіону;

рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону;

демографічна характеристика регіону;

рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури ре-гіону;

рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.

Кожний синтезований показник оцінюють за сукупністю аналітич-них показників, що входять до його складу. Кількісну оцінку кожного синтезованого показника отримують підсумовуванням рангових значень (у системі регіонів), що входять до складу аналітичних показників.

При оцінюванні рівня загальноекономічного розвитку регіону вивча-ють потенційну потребу в обсягах інвестування, можливість формуван-ня інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел, сукупну місткість регіонального ринку. Для такого оцінювання використовують такі аналі-тичні показники:

частка регіону в валовому внутрішньому продукті та виробленому національному доході;

обсяг виробленої промислової продукції на душу населення;

рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчуван-ня (обсяг виробництва відповідних видів сільськогосподарської продукції на душу населення);

середній рівень заробітної