плати у регіоні;
обсяг і динаміка капітальних вкладень у регіоні в розрахунку на одного жителя;
число компаній і фірм всіх форм власності в регіоні;
частка збиткових підприємств у загальній кількості функціонуючих компаній та фірм.
При оцінюванні рівня розвитку інвестиційної інфраструктури регіону вивчають можливості швидкої реалізації інвестиційних проектів за та-кими показниками:
кількість підрядних будівельних компаній і фірм всіх форм власності;
обсяги місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;
виробництво енергетичних ресурсів (у перерахунку на електроенер-гію) на душу населення;
кількість залізничних шляхів сполучення в розрахунку на 100 км2 території;
щільність автомобільних шляхів з твердим покриттям на 100 км2 території.
При оцінюванні демографічної характеристики регіону вивчають потенційний обсяг попиту населення на споживчі товари та послуги, а також можливість залучення кваліфікованої робочої сили у виробництва, що інвестуються. З цією метою аналізують такі показники:
частка населення регіону в загальній чисельності жителів країни;
співвідношення міських і сільських жителів у регіоні;
частка населення, зайнятого в суспільному виробництві на підприєм-ствах всіх форм власності;
рівень кваліфікації робітників, зайнятих у суспільному виробництві.
При оцінюванні рівня розвитку ринкових відносин і комерційної струк-тури регіону вивчають відношення місцевих органів самоврядування до розвитку ринкових форм і створення відповідного підприємницького клімату. Для цього оцінювання використовують систему таких показ-ників:
частка приватизованих підприємств у загальній кількості підприємств комунальної власності;
частка компаній і фірм недержавних форм власності у загальній кількості виробничих підприємств регіону;
кількість спільних компаній і фірм з зарубіжними партнерами (юри-дичними і фізичними особами-нерезидентами);
кількість банківських установ (у тому числі філій) на території регіону;
кількість страхових компаній (та їхніх представництв) на території регіону;
кількість товарних бірж (універсальних і спеціалізованих) на тери-торії регіону.
При оцінюванні рівнів криміногенних, екологічних та інших ризиків вивчають ступінь безпеки інвестиційної (а потім виробничої) діяльності в регіоні. З цією метою розглядають такі показники:
рівень економічної злочинності (за основними видами і в цілому) в розрахунку на 100 тис. жителів;
частка підприємств зі шкідливими викидами, що перевищують гра-нично допустимі норми, в загальній кількості промислових підприємств;
середній радіаційний фон у містах регіону;
частка незавершених будівельних об'єктів у загальній кількості роз-початих будівництвом об'єктів за останні 3 роки.
Огляд аналітичних показників, що використовуються для оцінювання інвестиційної привабливості регіону, свідчить про широку базу дослідження комплексу умов, що визначають цю регіональну характеристику.
На основі кількісної оцінки розглянутих синтезованих показників (отриманих за сумою їхньої рангової значимості) розраховують інте-гральний показник оцінки інвестиційної привабливості регіонів. При цьому враховують, що окремі синтезовані показники відіграють різну роль у прийнятті інвестиційних рішень.
Експериментально (з урахуванням думок інвестиційних менеджерів) визначено таку значимість кожного синтезованого показника в сукупній оцінці інвестиційної привабливості регіонів у відсотках:
рівень загальноекономічного розвитку — 35;
рівень розвитку інвестиційної інфраструктури — 15;
демографічна характеристика — 15;
рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури — 25;
рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків — 10.
Інтегральний показник оцінки інвестиційної привабливості регіонів країни при прийнятті інвестиційних рішень розраховують як суму до-бутків рангового значення кожного синтезованого показника на його значимість (у відсотках).
За значенням розрахованого інтегрального показника визначають конкретне місце регіону щодо інвестиційної привабливості у загальному складі регіонів країни.
Для того щоб визначити кількісний взаємозв'язок інтегрального по-казника оцінки інвестиційної привабливості регіонів з ефективністю інвестицій, для кожного регіону аналізують наявні показники цієї ефек-тивності.
Ефективність інвестицій характеризується показником рентабельності власного капіталу (власний капітал у цьому разі виступає аналогом суми інвестицій в основні фонди, оборотні засоби і нематеріальні активи).
На основі отриманих результатів оцінювання всі регіони країни за рівнем інвестиційної привабливості (тобто ефективності здійснення інве-стиції) можна згрупувати в кілька груп, зокрема:
регіони пріоритетної інвестиційної привабливості — ефективність в регіоні на 35—40 відсотків вища, ніж по країні в цілому;
регіони досить високої інвестиційної привабливості — ефективність на 15—20 відсотків вища, ніж по країні в цілому;
регіони середньої інвестиційної привабливості — ефективність на рівні показника по країні;
регіони низької інвестиційної привабливості — ефективність на 20— 30 відсотків нижча, ніж по країні в цілому.
При використанні інтегрального показника оцінки інвестиційної при-вабливості регіонів країни слід враховувати, що він дає лише узагальне-ну характеристику ефективності інвестицій у регіоні без достатнього урахування їхньої галузевої структури.
Водночас навіть у групах регіонів пріоритетної або високої інноваційної привабливості окремі напрями інвестування можуть не дати високої віддачі на вкладений капітал, тоді як у групі регіонів з середньою інве-стиційною привабливістю за окремими напрямками інвестування може бути досягнута висока ефективність.
У зв'язку з цим по кожній групі регіонів рекомендації можуть бути диференційовані за галузевими напрямами інвестування.
Такий підхід щодо визначення рівня інвестиційної привабливості кож-ного регіону країни є лише орієнтиром для окремих інвестиційних при-ватних компаній і фірм, а не плануванням державних капітальних вкла-день у розвиток і структурну перебудову окремих регіонів.
Крім того, результати такого оцінювання не становлять перешкод в приватному інвестуванні об'єктів у регіонах з низькою інвестиційною
привабливістю. Вони лише попереджають, що інвестиційні рішення в таких регіонах мають прийматися лише після скрупульозного оцінюван-ня бізнес-планів щодо їхньої ефективності.
Оцінка інвестиційної привабливості регіонів (міст) країни (області) відкриває нові можливості для регіональної диверсифікації вітчизняних і зарубіжних інвесторів, підвищує гарантію ефективності інвестиційної діяльності.
Поряд з більш обгрунтованою регіональною диверсифікацією інвес-тиційної діяльності на сучасному етапі така оцінка дає можливість:
розробляти інвестиційну стратегію великих компаній і фірм на три-валу перспективу (оскільки регіональні чинники мають більш стійкий, ніж галузевий, "характер");
пов'язувати стратегію з потенціалом регіональних споживчих ринків і ринків чинників виробництва;
враховувати можливий період реалізації інвестиційних проектів у окремих регіонах, виходячи з рівня розвитку їхньої інвестиційної інфра-структури.
У кінцевому підсумку це сприятиме підвищенню ефективності інвес-тиційної діяльності в країні.
12.5. Депресивні регіони і механізм інвестування їхнього розвитку
Депресивний регіон — це такий проблемний