основних виробничих фондів на кінець року використовую таку формулу:
і проводжу обчислення:
= 993689 + 157038 – 99369 = 1051358 (грн.)
Основні виробничі фонди середньорічні обчислюю так:
,
= 1058308 (грн.)
Сума зносу на початок року становить 20% від основних виробничих фондів на початок року:
= 0,2 * 993689 = 198738 (грн.)
Сума зносу на кінець року становить 30% від основних виробничих фондів на кінець року:
= 0,3 * 1051358 = 315407 (грн.)
Норма амортизації становить 15% від середньорічних фондів:
= 0,15 * 1058308 = 158746 (грн.)
Активна частина ОВФ становить 60% від середньорічних фондів:
= 0,6 * 1058308 = 634985 (грн.)
Пасивна частина ОВФ дорівнює 40% від середньорічних фондів:
= 0,4 * 1058308 = 423323 (грн.)
Розраховую фондовіддачу:
(грн. / грн )
Визначаю фондоозброєність:
( тис. грн. / чол.)
Розраховую фондомісткість:
(грн. / грн. )
Для того, щоб визначити фондорентабельність, необхідно, спершу, знайти величину прибутку, який знаходжу так:
= = 3568000 * 0,17 = 606560 (грн.)
Тепер можна визначити фондорентабельність:
Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів знаходжу так:
Коефіцієнт вибуття ОВФ обчислюю так:
Коефіцієнт змінності роботи устаткування обчислюю за формулою:
Всі знайдені величини записую в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
Розрахунок показників стану, руху і використання
основних виробничих фондів
Найменування показників | Позначення | Один. Вим. | Числове значення | Алгоритм розрахунку
1 | 2 | 3 | 4 | 5
1. Виробнича потужність на початок року | грн. | 3548889 | Табл. 2,1.,р.10
2. Нововведені виробничі потужності | грн. | 532333 | Табл. 2,1.,р.11
3. Виведені виробничі потужності | грн. | 354889 | Табл. 2,1.,р.12
4. Ціна одиниці виробничої потужності на поч. року | грн. | 0,28 | задано
5. Ціна одиниці виробничої потужності нововведеної | грн. | 0,295 | задано
6. Основні виробничі фонди на початок року | грн. | 993689
7. Основні виробничі фонди нововведені, | грн. | 157038
8. Основні виробничі фонди виведені | грн. | 99369
9. Основні виробничі фонди на кінець року | грн. | 1051358
10. Основні виробничі фонди середньорічні | грн. | 1058308
11. Сума зносу на поч. року | грн. | 198738 | 20%від
12. Сума зносу на кін. року | грн. | 315407 | 30%від
13. Амортизаційні відрахування | грн. | 158746 | 15%від
14. Норма амортизації | 15 | задано
15. Активна частина основних виробничих фондів | грн. | 634985 | 60%від
16. Пасивна частина основних виробничих фондів | грн. | 423323 | 40%від
17. Фондовіддача | 3,37
18. Фондоозброєність | 6,614
19. Фондомісткість | 0,3
20. Середньоспискова чисельність ПВП | чол. | 160 | задано
21. Виробнича програма (обсяг виробництва продукції) | тис. грн. | 3568 | Табл. 2,1.,р.8
22. Затрати на 1 гривню товарної продукцію | З 1грн.ТП | грн. | 0,83 | задано
23. Фондо
рентабельність | % | 57,31
24. Сума прибутку | грн. | 606560
25.Коефіцієнт оновлення ОВФ | % | 14,94
26. Коефіцієнт вибуття ОВФ | % | 10
27.Коефіцієнт придатності ОВФ - на початок року - на кінець року | % | 81,22 | 100% -
70,2
28. Коефіцієнт зносу ОВФ
- на початок року
- на кінець року |
% | 18,78
29,8
29. Кількість верстатів в цеху | Од. | 50 | задано
30. Кількість відпрацьованих змін в добу | В/змін | 80 | задано
31. Змінність роботи устаткування | коеф. | 1,6
Як видно з таблиці 3.1, сума основних фондів на кінець року зросла. Сума зносу становила на кінець року 315,407 тис.грн. Це свідчить про високий рівень придатності обладнання. Частка активної частини основних фондів становить 60%, що є оптимальним коефіцієнтом для даної галузі. Коефіцієнт оновлення основних фондів є більшим за коефіцієнт вибуття, що свідчить про переважання темпів введення основних фондів над темпами виведення.
Отже, усі коефіцієнти є в межах норми, що свідчить про оптимальне використання основних фондів.
Проте підприємство може поліпшити структуру основних виробничих фондів за рахунок підвищення частки виробничого устаткування. Це можливо завдяки більш раціональному розставлянню устаткування усередині цехів, розміщення його на відкритих площадках, де це можливо а також виносу з виробничих площ невиробничих служб (складів, контор і т.д,) і розміщення на них додаткової кількості устаткування.
Розділ 4
Матеріально-технічне забезпечення.
Матеріально-технічне постачання включає визначення потреби в матеріальних ресурсах, їх плановий розподіл, формування господарських зв'язків, організацію поставок різноманітних матеріально-технічних ресурсів та забезпечення ними місць безпосереднього споживання.[5.2]
Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного постачання є:
виробнича програма підприємства та інші розділи плану виробничо-господарської діяльності, які вимагають забезпечення матеріально-технічними ресурсами;
прогресивні планові норми витрати матеріально-технічних ресурсів;
очікувані залишки цих ресурсів на початок планового періоду та прогресивні норми запасу;
заходи щодо мобілізації та використання внутрішніх резервів (наприклад, регенерація відпрацьованих мастил та використаних матеріалів, відновлення зношених деталей та частин механізмів.
План матеріально-технічного постачання складається з врахуванням необхідної зміни запасів матеріально-технічних ресурсів на кінець планового періоду: збільшення, якщо вони недостатні, чи зменшення, якщо вони перевищують встановлені планові нормативи, а також з врахуванням мобілізації внутрішніх резервів.
Таким чином, загальний обсяг матеріально-технічних ресурсів, які потрібно поставити на підприємство у плановому періоді, визначається наступним чином:
М=Р-Зп + Зк-П,
де Р - витрата матеріально-технічних ресурсів в плановому періоді за всіма видами діяльності;
3„. Зк - запаси ресурсів відповідно на початок і кінець планового періоду; П - обсяг матеріально-технічних ресурсів, які використовуються за рахунок мобілізації внутрішніх резервів.
При складанні плану передбачаються наступні основні види запасів матеріально-технічних ресурсів: поточні, страхові, сезонні.
Поточні запаси повинні забезпечувати ритмічне і безперервне протікання виробничого процесу на підприємстві між двома суміжними поставками. Обсяг поточних запасів залежить від добової