Інвестиційна діяльність

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………….………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………5

1.1. Інвестиційна діяльність як складова розвитку

економіки України……………….…………………………………5

1.2. Джерела формування інвестицій…………………………………..10

1.3 Класифікація інвестицій……………………………………………...15

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ………………………………….……………18

2.1. Об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності……………………..18

2.2. Держава як суб'єкт інвестування……………………………………21

2.3. Індивідуальні та інституційні інвестори ………………………......25

2.4. Функціональні учасники інвестиційного процесу …………………27

РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ…..31

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..42

ВСТУП



Сьогодні у складній та заплутаній системі економічних зв’язків усе
частіше необхідно приймати зважені рішення щодо накопичення та
інвестування. Для збереження і примноження заощаджень потрібно
відмовитись від старих засобів накопичення та перейти до засобів,
притаманних ринковим відносинам, що об’єднуються під загальною назвою
інвестування.

У державі з командно-адміністративною економікою категорія «інвестиції»
не мала місця ні в економічній теорії, ні у практиці. В останні роки це
поняття почало зустрічатися в економічній літературі країн Східної
Європи та СНД, що пояснюється зміною системи господарювання і переходом
до ринкових відносин.

Інвестиції є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки
країни в цілому. Від уміння інвестувати залежить розквіт чи занепад
власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних
проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового
та людського капіталів.

Інвестиційна діяльність - це широкий комплекс цілеспрямованих
проектних, організаційних, фінансових, управлінських робіт, що
виконуються в інтересах ефективної реалізації інвестицій. Основною метою
сучасної інвестиційної діяльності є переведення економіки на інтенсивний
шлях розвитку в умовах переходу до ринкових відносин з послідовним
скороченням витрат на екстенсивне зростання виробничого потенціалу та
збільшення вкладень в інтенсифікацію використання вже створених основних
виробничих фондів.

На сучасному етапі розвитку економіки ефективність інвестиційної
діяльності залежить від відродження фінансового, фінансово-кредитного та
інвестиційного ринків у економіці нашої країни. Економічне віднесення та
активність інвестиційної діяльності можуть бути досягнуті тільки шляхом
створення діючого ринку капіталів та інвестицій.

В Україні триває економична реформа. Тому сьогодні як ніколи необхідні
зусілля для пожвавлення господарчого життя з метою забезпечення
стабілізації економіки й економичного зростання. Такого результату можно
досягти на основі фінансової стабілізації, заохочення заощаджень та
інвестицій, структурної перебудови, приватизації, створення ринку
капіталів.

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі
уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються
найглибших основ господарської діяльності, визначають процес
економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають
найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи,
структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного
прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на
мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із
надійніших механізмів соціально-економічних перетворень.

Мета дослідження – аналіз прав і обов’язків суб’єктів інвестиційної
діяльності.

Методи аналізу – описовий, статистичний.

Вивченням даної теми займалися такі вчені, як професор Бланк І.О.
«Інвестиційний менеджмент», П. Самуельсон, В. Розанов, Кейнс - «Загальна
теорія зайнятості, процента та грошей», Фішер.

Актуальність роботи полягає в тому, що перебудова управління економікою
в нашій країні вимагає розробки та здійснення нової інвестиційної
політики, переходу на нові методи управління інвестиціями. В Україні
триває економічна реформа. Тому сьогодні як ніколи необхідні зусилля для
пожвавлення господарчого життя з метою забезпечення стабілізації
економіки й економічного зростання. Такого результату можна досягти на
основі фінансової стабілізації, заохочення заощаджень та інвестицій,
структурної перебудови, приватизації, створення ринку капіталів.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



1.1.Інвестиційна діяльність як складова розвитку економіки України



Ринкові відносини в інвестиційній діяльності насамперед торкаються її
джерел. Якщо розглядати національну економіку загалом, то джерелами
інвестиційних вкладень є фонд відшкодування у вигляді амортизаційних
відрахувань і фонд накопичення як частина національного доходу. На рівні
ж підприємств і об'єднань, інших суб'єктів господарювання інвестиційна
діяльність здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора
(прибуток, амортизація, грошові накопичення, заощадження населення,
фінансові кошти юридичних осіб і т. ін.), позичених фінансових коштів
інвесторів (облігаційні позики, банківські і бюджетні кредити),
запозичених фінансових коштів інвесторів (кошти, одержані від продажу
акцій і облігацій, пайових та інших внесків громадян і юридичних осіб),
а також бюджетних інвестиційних асигнувань. У структурі цих бюджетних
кредитів постійно зростає частка кредитів приватного сектору. Якщо в
січні 1999 р. ця частка складала 23,5 %, то в листопаді у приватний
сектор держава вклала більше, ніж у державний — 51,4 % усіх кредитів, а
з урахуванням рефінансування ця частка перевищує 4/5 усіх кредитних
коштів [32]. Зазначимо, що за стабільної економіки це явище носить
нормальний характер. Але в умовах величезного дефіциту бюджету,
надмірної інфляції — це вкрай негативне явище.

Фінансова інфраструктура ринку забезпечує акумуляцію накопичень, що
повертається вже у вигляді ефективних інвестицій. Це особливо актуально
для України в сучасний період розвитку і становлення її ринкових
структур, пошуку адекватних ринковим формам господарювання форм
здійснення інвестиційного процесу. У ролі інституціональних інвесторів
виступають, як правило, інвестиційні та комерційні банки, інвестиційні
та пенсійні фонди, холдингові компанії, страхові компанії, компанії з
торгівлі цінними паперами та ін. Саме за допомогою цієї системи
заощадження населення трансформуються в інвестиції. Кредитно-фінансова
сфера (фінансово-кредитний ринок)