Курсова робота - Інвестиційна діяльність
54

прогресу відбуваються прискорене
моральне зношення засобів виробництва (що враховується не в нормах
амортизації) і вибуття основних засобів, а також їх заміщення новими з
використанням для цього сукупних джерел розширеного відтворення —
прибутку, бюджетних асигнувань, кредиту. При цьому, з погляду
розширеного відтворення фондів, повне накопичення раніше авансованої
суми не є абсолютно необхідним, оскільки утворення фондів відшкодування
у грошовій формі випереджує темп фактичного зношення фондів.

В умовах технічного прогресу кожна гривня амортизації, спрямована в нові
вкладення, не адекватна раніше зробленим вкладенням. Споживча вартість
знову створених основних фондів, як правило, перевищує (у тому числі за
питомими характеристиками) старі. Однак, оскільки амортизаційні
відрахування на реновацію нараховуються впродовж усього фактичного
терміну служби основних фондів, а також з огляду на те, що в
господарстві ці терміни служби перевищують нормативні показники,
накопичена амортизація у деяких випадках значно перевищує вартість
фондів, що зношуються. У результаті цього не тільки завищується
собівартість продукції, а й складається неправильне співвідношення між
накопиченням і відшкодуванням на користь останнього. Частина прибутку,
що мала надходити у фонди розширеного відтворення, після відшкодування
первісної вартості основних фондів виступає у вигляді амортизаційних
коштів. З погляду ринкових умов відтворення було б доцільно припиняти
нарахування амортизації на реновацію після закінчення нормативних
термінів служби основних фондів. Недоамортизація ("переамортизація")
також свідчить про відхилення від середньонормальних умов відтворення.

Крім того, рівномірне нарахування амортизації суперечить реальним умовам
відтворення основних фондів, за яких розподіл зношення в часі
нерівномірний і залежить від "віку" фондів. Потреба прискореного
відновлення засобів виробництва зумовлена переважно їх старінням. Через
це виникає певне протиріччя з тенденцією зниження собівартості продукції
виробництва, що зазвичай досягається підвищенням інтенсивності
використання фондів.

Для сучасного стану господарства України характерні згортання
інвестиційної діяльності і неефективна система амортизації. Усе це
призводить до ще більшої технологічної відсталості підприємств. Для
багатьох з них стало проблемою не вдосконалення, а підтримка виробничого
потенціалу на прийнятному технічному рівні. Тільки виважена політика
амортизації забезпечує створення достатнього фонду відшкодування для
постійного відновлення основних виробничих фондів, а її відсутність веде
до їх старіння і "проїдання", що і відбувається нині в Україні.

Індексація амортизаційних відрахувань в Україні ще жодного разу не
здійснювалась. Наприклад, у 2003 р. щомісячні темпи інфляції становили
50-60 %, а звідси вартість основних фондів наприкінці року повинна була
в 130-280 разів перевищувати величину, що була на початку року.
Пропорційно мали збільшитися і суми недонарахованої амортизації,
необхідної для простого відтворення засобів праці. Але подібного не
відбулося. Отже, проведена в 2003 р. індексація лише скоротила, але не
усунула розрив між нарахованими і діючими основними фондами. Для
усунення подібних диспропорцій за високих темпів інфляції необхідно
щомісячно індексувати вартість основних фондів. Такий підхід не приведе
до зниження конкурентоспроможності продукції через збільшення витрат
виробництва при індексації основних фондів і наявних нині в Україні
цінах. Це пояснюється тим, що за рахунок правильної індексації основних
фондів відбувається уточнення справжніх витрат виробництва, а не їх
завищення. Крім цього, збільшення амортизаційних відрахувань і
собівартості продукції не обов'язково повинно супроводжуватися
підвищенням ціни. Відбувається уточнення справжніх витрат виробництва, а
звідси відповідно може бути знижений розмір прибутку. Не можна вважати
нормальною ситуацію, коли при спаді виробництва на 20 % рентабельність
промислової продукції за 2003 р. склала лише 35,7 % [13, с 101].

1.3 Класифікація інвестицій



У праці професора Бланка І.О. «Інвестиційний менеджмент» знаходимо
наступне визначення цього поняття: «Інвестиційний ринок – це сукупність
економічних відносин, які виникають між продавцями та покупцями
інвестиційних товарів і послуг, а також об’єктів інвестування в усіх
його формах» [19].

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних
формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються
за різними ознаками:

1. За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції.

Під реальними інвестиціями розумиють вкладення коштів у реальні активи -
як матеріальні, так і нематеріальні. Іноді вкладення коштів у
нематеріаальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом,
характеризуються як інноваційні інвестиції.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні
фінансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають кошти у
цінні папери.

2.За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі
інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміїться безпосереднє вкладення коштів
інвестором в об'єкти інвестування.

Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане
іншими особами /інвестиційними аба фінансовими посередниками/.

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та
довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення
капіталу на період, не більше одного року.

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період
більше одного року.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні
/акціонерні/, державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни та за
кордоном.

Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти
інвестування, розмищені в межах даної країни.

Під інвестиціями за кордоном /іноземні інвестиції/ розуміють вкладення
коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.

Під інвестиціями розуміються довгострокові вкладення капіталу в
підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в
соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції
виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які
вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у
результаті якої формується прибуток

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12