Курсова робота - Інвестиційна діяльність
54

/> передбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів
діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної
диверсифікації цієї діяльності.

3. Забезпечення максимізації доходів /прибутку/ від інвестиційної
діяльності. Прибуток є основним показником, що характеризує результати
не тільки інвестиційної, але й усієї підприємницької діяльності.

4. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Сучасне ринкове
середовище немислиме без ризику. За певних несприятливих умов ці ризики
можуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від
інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці обставини
зумовлюють необхідність пощуку шляхів та способів зниження ризику при
реалізації інвестиційних проектів.

5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії
/фірми/, підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов'язані
та взаємозумовлені. Так, забезпечення високих темпів розвитку може бути
досягнуте, з одного боку, за рахунок добору високоприбуткових
інвестиційних проектів, а з іншого - за рахунок прискорення реалізації
інвестиційних програм, передбачених на тому чи іншому етапі її розвитку.
У свою чергу максимізація доходів /прибутку/ від інвестицій, як правило,
супроводжується значним підвищенням рівня інвестиційних ризиків, отже ці
показники мають бути оптимізовані між собою. Мінімізація інвестиційних
ризиків є одночасно найважливішою умовою забезпечення фінансової
стійкості та платоспроможності компанії /фірми/ у процесі здійснення
інвестиційної діяльності.

Серед розглянутих завдань інвестиційної діяльності пріоритетною є не
максимізація доходу /прибутку/ від інвестиційної діяльності, а
забезпечення високих темпів економічного розвитку компаній /фірм/ та
підприємств при достатній їхній фінансовій стійкості.



2.2. Держава як суб'єкт інвестування



Держава виступає суб'єктом інвестиційної діяльності через свої
інститути, господарські товариства (компанії) та корпорації.
фінансово-кредитні установи, інших функціональних учасників. Держава
бере участь в інвестиційному процесі як безпосередньо через державний
сектор економіки, так і опосередковано, через свої інституції, органи
виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд
держмайна. Державний антимонопольний комітет. В цілому державне
інвестування охоплює ті галузі і виробництва, продукція яких має
загальнонаціональний характер та які найближчим часом не підлягають
приватизації:

-оборонна галузь, окремі об'єкти загальнодержавної інфраструктури
(магістралі, термінали тощо).

У перехідний період функції інвестора в соціальній сфері також повинні
залишатися за державою. Деякі виробництва сільського господарства
(особливо збиткові) теж повинні інвестуватися з держбюджету. Цей анти
ринковий захід може бути скасований лише з розвитком приватизації у
сільському господарстві і насиченням ринку його продукцією.

Загальні аспекти щодо державного регулювання інвестиційної діяльності в
Україні викладено в Законі України «Про інвестиційну діяльність» (1991
p.). У статті 11 цього Закону зазначається, що державне регулювання
інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної,
науково-технічної та соціальної політики. Згідно зі статтею 12 цього
Закону:

1) державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління
державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної
діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками
інвестиційної діяльності;

2) регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:



- застосування системи податків з диференціацією суб'єктів та об'єктів
оподаткування, податкових ставок і пільг;

- проведення кредитної та амортизаційної політики, в тому числі завдяки
прискоренню амортизації основних фондів;

- надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій;

- впровадження державних норм і стандартів;

- вжиття антимонопольних заходів;

- роздержавлення та приватизації власності;

- проведення політики ціноутворення;

- інших заходів.

Для порівняння: відповідно до світового досвіду існують такі методи
державного стимулювання інвестиційної діяльності (табл. 2.1).

Головним критерієм державних вкладень в економіку мають стати їх
пріоритетність, ефективність та швидка окупність.

В Україні сьогодні повністю відсутня чітка організаційна система руху та
контролю за використанням централізованих державних інвестиційних
коштів. Механізм розподілу коштів у позабюджетних і галузевих державних
фондах (Фонд розвитку промисловості, Державний інноваційний фонд та ін.)
залишається непрозорим, організаційно складним, не забезпечує відбору
найефективніших проектів і не має елементів чіткої економічної
відповідальності за прийняті рішення.

Очевидно, що постала необхідність створення принципово нових
організаційних структур для успішного функціонування економічного
механізму державної інвестиційної політики.

Проте лише інституційного забезпечення недостатньо для ефективної
реалізації державних інвестицій. Викликає занепокоєння недосконалість
визначення державних пріоритетів інвестування, серед яких продовжують
залишатися збитковими, низькорентабельними сфери, які насамперед
потребують якісних змін у принципах господарювання. Держава повинна
сконцентрувати обмежені фінансові ресурси в галузях, що виробляють
кінцеву продукцію, мають значний експортний потенціал, забезпечують
швидкий обіг капіталу та стабільні бюджетні надходження.







Таблиця 2.1

ФормиІнструментиПодаткове стимулювання

Зниження ставки податку

Інвестиційна податкова знижка

Відміна податків на реінвестування

Податкові угоди з іншими країнами

Податкові кредитиФінансове стимулювання

Прискорена амортизація

Пільгові кредити

Інвестиційні гарантії

Безвідсоткові кредитиІнфраструктурне забезпечення

Надання земельних ділянок у безоплатне користування або за пільговими
цінами

Надання необхідних приміщень у безоплатне користування або за пільговими
цінамиСтимулювання конкретних



інвестиційних проектів

Цільове фінансування ресурсо- і природозберігаючого обладнання

Цільове фінансування проектів, зорієнтованих на підвищення кваліфікації,
перепідготовку кадрів, поліпшення умов праці

Сприяння у проведенні техніко-економічного обгрунтування проектів

Актуальним для України залишається питання щодо встановлення прав та
обов'язків держави як суб'єкта інвестиційної діяльності. Протягом
останніх 4—5 років в Україні створені необхідні макроекономічні умови
для формування сприятливого інвестиційного середовища, закладені основи
інвестиційної інфраструктури, розроблена певна правова база. Однак

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12