набирає форм чистого доходу
підприємств.
Таким чином, прибуток є об(єктивною економічною категорією. Тому на
його формування впливають об(єктивні процеси, що відбуваються в
суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту,
національного доходу.
Прибуток - одна з форм чистого доходу в умовах розвинутих
товарно–грошових відносин, що виражає вартість додаткового і часткового
необхідного продукту. За своєю величиною прибуток – це різниця між
продажною ціною товару і витратами на його виробництво. Значна частина
прибутку йде на виплату податків сплату процентів за кредит, виплату
дивідендів тощо. Прибуток виступає основним критерієм ефективності
підприємницької діяльності, основною метою капіталістичного способу
виробництва. Ця мета є дещо іншою на народних підприємствах (тобто
підприємствах, викуплених трудящими), де основним є не максималізація
прибутку, а максималізація чистого прибутку на одного зайнятого. У
розвинутих країнах Заходу не вся величина прибутку (після сплати податку,
тощо) привласнюється капіталістами. Наймані працівники залежно від розміру
акцій, суми вкладів в ощадних касах також привласнюють певну суму прибутку.
Так у США на початку 90-х років на проценти від вкладів припало 15%
сукупного прибутку, дивіденди на акції – близько 8%. Прибуток виступає
одним з важливих джерел накопичення капіталу, розширення масштабів
діяльності підприємств. Тепер у розвинутих країнах Заходу дрібні та середні
підприємства отримують в основному середній прибуток, а крупні фірми –
монопольний прибуток. В Україні найбільші прибутки привласнюються великими
комерційними банками та гігантськими підприємствами – монополістами.
Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування
усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.
Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства,
науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх
форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи
значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб
забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на
певному рівні.
Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) має ті ж
джерела, що і доход, тобто вона включає прибуток від реалізації продукції
(робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних
операцій.
Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-
господарської діяльності підприємств як суб(єктів господарювання. Тому
прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є
особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої
діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових
відносин.
В торгівлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і
особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця
між доходами підприємства і його поточними витратами.
Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності
торгового
| | |Доходи від | | |Чистий доход від | | |Прибуток | | |Бала| |
| | |позареалі-заційни| | |інших операцій | | |від інших| | |нсов| |
| | |х операцій | | | | | |операцій | | |ий | |
| | | | | | | | | | | |приб| |
| | | | | | | | | | | |уток| |
| | | | | | | | | | | |торг| |
| | | | | | | | | | | |овел| |
| | | | | | | | | | | |ьног| |
| | | | | | | | | | | |о | |
| | | | | | | | | | | |підп| |
| | | | | | | | | | | |риєм| |
| | | | | | | | | | | |ства| |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | |
| |