Значення і напрямки підвищення фінансових результатів виробничої діяльності

Процес виробництва на будь-якому пiдприємствi здійснюється за належної взаємодiї трьох визначальних його чинникiв: персоналу, засобiв працi та предметiв працi. Використовуючи наявнi засоби виробництва, персонал пiдприємства продукує суспiльно корисну продукцiю або надає виробничi та побутовi послуги. Це означає, що з одного боку мають мiсце затрати живої та уречевленої працi, а з iншого - такi фінансово-економічні результати виробництва. Останнi залежать вiд масштабiв застосованих засобiв виробництва, кадрового потенцiалу та рiвня його використання.

Фінансово-економічні результати використання засобів виробництва і робочої сили визначаються ефективністю виробництва.

Ознакою ефективностi може бути необхiднiсть досягнення мети виробничо-господарської дiяльностi пiдприємства з найменшими витратами суспiльної працi або часу.

Ефективнiсть визначається об’єктивно дiючим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцiєю багатства i мiрою витрат, необхiдних для його нагромадження та використання суспiльством.

У формалiзованому виразi закон економiї робочого часу, який вiдображає механiзм зниження сукупних витрат на виробництво продукцiї

або надання послуг, має такий вигляд:

Вс = / Вуп + Вжп + Вмп / : Еск > min, (1)

де Вс - сукупнi витрати на виробництво продукцiї протягом життєвого циклу товару;

Вуп - затрати минулої працi на виробництво i споживання товару;

Вжп - затрати живої працi, тобто заробiтна плата всiх працiвникiв, що припадає на даний товар на тiй чи iншiй стадiї його життєвого циклу, прибуток на цiй стадiї;

Вмп - затрати майбутньої працi в процесi споживання товару;

Еск - сумарний корисний ефект товару для споживача за нормальний строк служби.

Сутнiсна характеристика ефективностi виробництва визначається виразом:

Ефективнiсть (продуктивність) = результати : ресурси ( витрати ) (2)

Результати виробництва подiляються на :

-кiнцевий результат процесу виробництва;

-кiнцевий народогосподарський результат роботи пiдприємства або iншої iнтеграцiйної структури, як певної автономної ланки економiки.

Перший вiдбиває матерiалiзований результат процесу виробництва, що вимiрюється обсягом продукцiї в натуральнiй i вартiснiй формах;

другий включає не тiльки кiлькiсть виготовленої продукцiї, а також її споживчу вартiсть . Кiнцевим результатом процесу виробництва за певний перiод часу є чиста продукцiя, тобто новостворена вартiсть, а фінансовим результатом комерцiйної дiяльностi - прибуток.

Прибуток - це частина виручки, що залишається після вiдшкодування всiх витрат на виробничу i комерцiйну діяльність пiдприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету пiдприємницької дiяльностi i береться за головний показник її результативностi ( ефективності ).

Прибуток є основним джерелом фiнансування розвитку пiдприємництва, удосконалення його матерiально-техiчної бази, забезпечення всiх форм iнвестування. Уся дiяльнiсть підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймi стабiлiзацiю його на певному рiвнi.

Залежно вiд формування та розподiлу відокремлюють кiлька видiв прибутку. Насамперед розрiзняють загальний прибуток i прибуток пiсля оподаткування. Загальний прибуток - це весь прибуток пiдприємства, одержаний вiд усiх видiв дiяльностi, до його оподаткування та розподiлу. Такий прибуток iнакше називають балансовим. Прибуток пiсля оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в ропорядження пiдприємтва має поширену у вiтчизнянiй лiтературi назву - чистий прибуток.

У зарубiжнiй економiчнiй теорії та пiдприємництвi загальновживаним є поняття валового, маржинального та операційного прибутку.

Валовий прибуток - це рiзниця мiж виручкою та виробничими витратами (собiвартiстю продукцiї, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток i так званi невиробничi (адмiнiстративнi, комерцiйнi) витрати.

Операцiйний прибуток = валовий прибуток (3)

- невиробничi витрати

Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу продукцiї за мiнусом змiнних витрат. Вiн включає власне прибуток i постiйнi витрати. Отже, такий прибуток за величиною збiгатиметься з валовим прибутком, коли калькулювання здiйснюватиметься лише за змiнними витратами.

Оцiнка фiнансового - економічного стану пiдприємства здійснюється на пiдставi аналiзу документiв - про фiнансовi результати, рух грошових коштів, власний капiтал i системи розрахункових показникiв.

Фінансові результати пiдприємства вимiрюються двома показниками - прибутком i рентабельнiстю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсiв. Тому для аналiзу його доповнюють показником рентабельностi.

Рентабельнiсть - це вiдносний показник ефективностi роботи пiдприємства, котрий у загальнiй формi обчислюється як вiдношення прибутку до витрат. Рентабельнiсть має кiлька модифiкованих форм залежно від того, який саме прибуток i ресурси використовують у розрахунках

Передусiм відокремлюють рентабельнiсть iнвестованих ресурсiв i рентабельнiсть продукцiї. Рентабельнiсть iнвестованих ресурсiв обчислюється у кiлькох модифiкацiях: рентабельнiсть активiв; рентабельність власного капiталу; рентабельнiсть акцiонерного капiталу.

Рентабельнiсть активiв (Ра) характеризує ефективнiсть використання всього наявного майна пiдприємства та обчислюється за формулою:

Ра = / Пз /ч/: Ка / * 100% , де (4)

Пз/ч/ - чистий прибуток пiдприємства за рiк;

Ка - середня сума активiв за рiчним балансом.

Обчислюючи цей показник, виходять як iз загального, так i з чистого прибутку. Єдиного методичного пiдходу тут не iснує. Тому треба обов’язково зазначити, який саме прибуток узято.

Показник рентабельностi сукупних активiв може бути дезагрегований якщо пiдприємство здiйснює рiзнi види дiяльностi. У цьому разi поряд iз рентабельнiстю всiх активiв визначається рентабельнiсть за окремими видами дiяльностi.

Рентабельнiсть власного капiталу (Рвк) вiдображає ефективність використання активiв, створених за рахунок власних коштiв:

Рвк = /Пч : Кв / * 100 % , де (5)

Пч - чистий прибуток пiдприємства;

Кв - власний капiтал пiдприємства.

Величина власного капiталу береться за даними балансу пiдприємства

або його звiту про власний капiтал на певну дату.

Рентабельнiсть акцiонерного капiталу (Рак) свiдчить про

верхню межу девiдентiв на акцiї та обчислюється так :

Рак = / Пч : Кст/ * 100%, де (6)

Кст - статутний капiтал (номiнальна вартiсть придбаних акцiй).

Цей показник можна обчисолювати також як рентабельнiсть акціонерного капiталу вiд звичайних акцiй.

Показником фінансово-економічних результатів, крім прибутку, є також рентабельнiсть. Рентабельність - це