F – статистика дорівнює 14,73 при критичному значенні для значимості а ,05 та ступенях вільності 4 та 19. FКР(0,05; 4; 19) = 2,90. Так як FНАБКР то можна стверджувати про невипадковість такого результату.

Рис. .4. Динаміка фактичного обсягу реалізації продукції ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика” за період з січня 2003 р. по грудень 2004 р. та лінія регресії (теоретичне)

Аналізуючи модель за допомогою t_статистики можна визначити корисність кожного коефіцієнта регресії для апроксимації результатуючої ознаки. Знайдемо табличне значення критичного коефіцієнта tКР при а ,05, та степені вільності 19, tкр(0,05; ) ,093. Всі значення t_статистики в лінії регресії крім значення фактора Х3 (0,69) мають абсолютне значення більше 2,93, тому всі три фактора, які використанні в рівнянні регресії, статистично значимі для прогнозування обсягів реалізації продукції ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика”.

Провівши статистичний аналіз регресивної моделі необхідно визначити показники еластичності обсягу реалізації від зовнішніх факторів. Показник еластичності розраховується за формулою:

, (3.6)

де bі — значення коефіцієнта регресії;

Хі — середнє значення і-го фактора;

QРП — середнє значення обсягу реалізації.

Тоді, коефіцієнт еластичності реальних грошових доходів визначається:

е1 8,052 · ,99 ,98 ,09

Це означає, що підвищення реальних грошових доходів на 1% викличе в середньому збільшення обсягу реалізації на 2,09 %;

Коефіцієнт еластичності щодо процентних ставок:

е2 = – ,74 · ,79 ,98 _,66

Такий коефіцієнт еластичності свідчить про те що зниження процентних ставок на 1 відсоток може збільшити обсяг реалізації на 1,66 %.

Коефіцієнт еластичності по обсягу будівництва:

е3 ,202 · ,98 ,98 ,24

Щодо еластичності обсягу реалізації за цим фактором слід відмітити що він є незначним. Це може бути спричинене часовими відмінностями між початком будівництва та купівлею меблів. Для більш точної апроксимації необхідно врахувати в регресивному рівнянні часовий лаг.

Коефіцієнт еластичності по валютному курсу:

е4 = ,91 · 3,296 ,98 ,74

Обчисливши коефіцієнти еластичності можна стверджувати, що найбільший вплив на обсяг реалізації має зміна реальних грошових доходів, (з чим погоджуються спеціалісти та керівники ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика”). Проведене дослідження (особливо його методологія) дозволяє здійснювати прогнозування зміни обсягу реалізації продукції на основі інформації про зовнішнє середовище.

Найбільшу складність для реалізації такого підходу на ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика” складає формування та наявність єдиної системи статистичних даних. Такою роботою повинні займатися консалтингові групи, пропонуючи свої послуги іншим підприємствам. На мою думку, такі послуги би знайшли своїх покупців на вітчизняному ринку та на ВАТ “Івано-Франківська меблева фабрика” зокрема.

Таким чином, по стратегічному механізмові фінансової стабілізації підприємства можна зробити наступні основні висновки:

1.  Стійкий економічний ріст підприємства забезпечується наступними основними параметрами його фінансового розвитку:—

рівнем прогнозування обсягу реалізації продукції підприємства в майбутньому;—

коефіцієнтом рентабельності реалізації продукції;—

політикою розподілу прибутку (коефіцієнтом капіталізації чистого прибутку);—

політикою формування структури капіталу (відбиваної коефіцієнтом фінансового лівериджу) чи відповідно політикою фінансування активів (відбиваної коефіцієнтом лівериджу активів);—

політикою формування складу активів (відбиваної коефіцієнтом оборотності активів).

Змінюючи будь-які перераховані параметри фінансової стратегії підприємства можна домогтися прийнятних темпів його економічного розвитку в умовах фінансової рівноваги.

2.  Усі параметри моделі стійкого економічного зростання мінливі в часі. Тому, з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства повинні періодично коректуватися з урахуванням внутрішніх умов його розвитку, зміни кон’юнктури фінансового і товарного ринків і інших чинників зовнішнього середовища.

Виходячи з цих висновків у параметри чинників фінансової стратегії підприємства в процесі антикризового управління (та і в подальшому його розвитку) вносяться необхідні корективи, що визначаються (і визначають) можливими темпами приросту обсягу реалізації продукції.

Мета даного етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо в результаті прискорення темпів стійкого економічного росту підприємства забезпечується відповідне зростання його ринкової вартості в довгостроковій перспективі.

Розглянуті методи антикризового керування свідчать про широкий діапазон можливостей фінансової стабілізації підприємства за рахунок використання її внутрішніх механізмів.

3.2. Обґрунтування форми санації підприємства та визначення її ефективності

В системі фінансової стабілізації, направлених на виведення підприємства з кризового стану, важлива роль відводиться його санації.

Санація представляє собою систему міроприємств по фінансовому оздоровленню підприємства, які реалізуються за допомогою сторонніх юридичних або фізичних осіб і направлені на попередження оголошення підприємства – боржника банкрутом і його ліквідацію.

В умовах ринкової економіки санація підприємств має значний економічний потенціал, є важливим інструментом регулювання структурних змін і входить у систему найбільш дієвих механізмів фінансової стабілізації підприємств.

Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” реалізація проекту санації підприємства можлива за наступних умов:—

до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо підприємство з власної ініціативи звертається за зовнішньою допомогою з метою подолання кризових явищ;—

якщо саме підприємство, звернувшись в арбітражний суд із заявою про своє банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (такі випадки санації найбільш характерні для державних підприємств);—

якщо рішення щодо проведення санації виносить господарський суд за пропозиціями, які надійшли від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів щодо погашення зобов’язань підприємства-боржника при умові його згоди.

У двох останніх випадках санація здійснюється в процесі розгляду судової справи про банкрутство підприємства за умови згоди зборів кредиторів з термінами виконання їхніх вимог.

Найбільш широкий діапазон форм приймає санація, що ініціюється самим підприємством до порушення кредиторами справи про його банкрутство. У цьому випадку вона носить випереджаючий характер і найбільш відповідає доктрині антикризового фінансового управління підприємством.

Санація, що ініціюється підприємством, досить складна і вимагає ефективного фінансового управління на всіх стадіях здійснення. Здійснюється управління наступними етапами:

1. Визначається доцільність і можливість проведення санації. На основі результатів діагностики банкрутства і моніторингу здійснення міроприємств по внутрішній фінансовій стабілізації підприємства приймається принципове рішення про проведення санації.

Доцільність проведення санації обумовлюється тим, що використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства не досягло своїх цілей і кризовий