6.  Реалізація проекту санації підприємства. Фактично, це втілення всіх рішень прийнятих на попередньому етапі. Тому основне завдання його — це точне виконання визначених санаційних заходів згідно встановлених термінів їх проведення та у повному обсязі.

7.  Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів із виведення підприємства з фінансової кризи. Враховуючи важливість реалізації розроблених заходів для подальшої участі підприємства контролю приділяється першочергове значення. Він здійснюється безпосереднім керівництвом підприємства через систему оперативного контролю. Отримані результати періодично обговорюються з метою внесення певних коректив, спрямованих на підвищення ефективності антикризових заходів [3, ст. ].

Графічно основні етапи формування (стратегія) та реалізації (тактика) політики антикризового фінансового управління підприємства представлені на рис. .4.

Рис. .4. Основні етапи формування та реалізації політики
антикризового фінансового управління підприємством

1.3. Санаційний аудит підприємства та методика його здійснення в системі підприємства

Розробка плану фінансового оздоровлення здійснюється, як правило, фінансовими та контролінговими службами підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими та кліринговими фірмами.

Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо – технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.

Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово – господарської діяльності та наявного плану фінансового оздоровлення.

Необхідність проведення санаційного аудиту, зумовлена потребою користувачів у об’єктивній інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання тп реальність санаційної концепції.

Розробка санаційної концепції не є безпосереднім завданням санаційного аудиту. Вона розробляється — в залежності від того, хто буде здійснювати санаційні заходи — або внутрішніми аналітичними службами підприємства, або сторонніми особами: консалтингові фірми, професійні керуючі санацією та інші, хоча іноді аудитори беруть активну участь у розробці плану санації.

Санаційний аудит може проводитись як внутрішньою службою аудиту, що існує на даному підприємстві Служба внутрішнього аудиту на корпоративних підприємствах в Україні запроваджена згідно Концепції корпоративного управління в Україні розробленого за сприянням МВФ. так і спеціалізованими зовнішніми аудиторськими фірмами.

Особлива необхідність в проведенні зовнішнього санаційного аудиту виникає під час проведення юридичної процедури банкрутства підприємства

Ініціаторами та замовниками проведення санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть виступати [8, ст. ]: нинішні та потенційні власники корпоративних прав підприємства; андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії); позикодавець, наприклад банківський консорціум (якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту); саме підприємство (якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації під час провадження справи про банкрутство); потенційний санатор (якщо вирішується питання про санацію підприємства реорганізацією); державні органи (якщо вирішується питання про надання підприємству державної санаційної підтримки).

Зовнішнім замовникам санаційного аудиту потрібна обґрунтована інформація, яка повинна підтвердити, що:

1. Дані про фінансово-майновий стан боржника є достовірними і повними;

2. План санації є реалістичним;

3. Вибрано найраціональніший із можливих варіантів розвитку підприємства.

Крім того, зовнішній санаційний аудит можна розглядати як один з інструментів який дозволяє зменшити моральний ризик щодо об’єктивної оцінки санаційної спроможності підприємства.

Внутрішній санаційний аудит повинен забезпечувати перманентний контролінг фінансового стану підприємства, а у випадках його кризового стану займатися питаннями визначення причин, глибини кризової ситуації, чинників які сприяють (перешкоджають) її поширенню. Крім цього, санаційний аудит готує необхідну інформацію для розробки концепції фінансового оздоровлення підприємства, проводить експертну оцінку програми намічених санаційних заходів.

В загальному вигляді структурна схема проведення санаційного аудиту приведена на рис. .3.

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства, як видно з наведеної схеми, є його санаційна спроможність. Водночас кінцевою метою фінансової санації суб'єкта господарювання є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді.

Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. Санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання [8, ст. ].

Рис. .5. Структурно-логічна схема проведення санаційного аудиту

До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:—

стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;—

конкурентних переваг;—

виробничого та кадрового потенціалу;—

реальної та дієвої санаційної концепції.

Економічними критеріями стійкої санаційної спроможності підприємства є його здатність до забезпечення ліквідності, відновлення прибутковості та одержання конкурентних переваг. Ці кількісні та якісні характеристики тісно взаємозв’язані. Так, досягнення конкурентних переваг можливе лише за наявності стійкої ліквідності та платоспроможності, тоді як орієнтація виключно на забезпечення ліквідності дає змогу підтримати життєздатність підприємства лише в короткостроковому періоді.

З правового погляду санаційно-спроможним підприємство буде в тому разі, якщо воно здатне підтримувати фінансову рівновагу в довгостроковому періоді, тобто якщо є достатні передумови для відновлення та збереження стабільної платоспроможності, аби кредитори не мали підстав звернутися із заявою до господарського суду, порушуючи справу про банкрутство.

З метою визначення санаційної спроможності підприємства під час санаційного аудиту вирішуються такі завдання:—

аналізується фінансово-господарська діяльність підприємства;—

визначаються причини фінансової кризи, її глибина та можливості подолання;—

виконується порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;—

здійснюється економіко-правова експертиза наявної в нього санаційної концепції;—

оцінюються ризики, пов'язані з реалізацією санаційної концепції;—

робиться висновок