Останнім часом чи не найважчим тягарем для українського товаровиробника є податкова система України. Деструктивний вплив податкової системи на ділову активність спричинений збільшенням тиску на легального виробника і водночас – практично відсутність дієвих заходів щодо залучення тіньової економіки до процесу легального обороту продукції і грошей. Враховуючи неприпустимість подальшого рівня доходів бюджету, ефективними напрямами реформування податкової системи є забезпечення максимальної прозорості бази оподаткування, спрощення податкової звітності, скорочення кількості податків тощо.

Вкрай негативний вплив на розвиток національного товаровиробництва справила втрата ринків сировини та збуту в межах колишнього СРСР. Наскільки ефективними можуть бути заходи з відновлення традиційних кооперативних зв’язків, свідчить той факт, що завдяки зусиллям Президента і Прем’єр-міністра України щодо укладення угоди з Узбекистаном про поставки бавовни обсяг виробництва бавовняної галузі в 1998 р. зріс майже вдвічі. Враховуючи це, необхідно забезпечити стабільне постачання сировини на наші підприємства, в тому числі шляхом утворення спільних підприємств і промислово-фінансових груп із закордонними партнерами-постачальниками сировини.

Конкурентоспроможність вітчизняної продукції значно зменшується шляхом зростання собівартості через формування штучно завищених цін на електроенергію, газ, нафтопродукти, послуги транспорту, багато в чому зумовлене неефективною політикою державного регулювання природних монополій та дорожнечею банківських кредитів. Стан банківського кредитування взагалі не піддається логіці. Абсолютно неприпустимим є той факт, коли за річного рівня інфляції 20% облікова ставка НБУ становить 50% річних, а річна ставка по кредитах комерційних банків перевищує 100%. Спостерігається парадоксальна на перший погляд ситуація, коли реальний сектор економіки функціонує в умовах “грошового голоду”, а в банківській системі створилася надлишкова ліквідність.

Активізація господарської діяльності не сприяє нестабільність бюджетної політики (як і законодавчого процесу в цілому) і низька платіжна дисципліна бюджетних організацій.

Успішному здійсненню структурної перебудови, підвищенню конкурентоспроможності продукції перешкоджає практика розукрупнення і деспеціалізації виробництва, руйнування великих народногосподарських комплексів. Багато років суспільній свідомості нав’язується міф проте, що основою економіки розвинених країн є малі підприємства. Між тим очевидно, що технологічний рівень сучасної економіки, її експортний потенціал визначається найбільшими транснаціональними корпораціями. Тільки великі підприємства і об’єднання можуть акумулювати фінансові ресурси в обсязі, достатньому для ефективного технічного переозброєння і реконструкції, налагодити масовий випуск нової продукції, спроможної конкурувати з продукцією великих корпорацій розвинених країн. Тому політика розукрупнення, деспеціалізіції виробництв може спричинити тільки один результат – “звільнення” внутрішнього ринку України від вітчизняної продукції задля господарювання на ньому іноземних виробників. Загроза монополізму на внутрішньому ринку в умовах експансії імпорту не уявляється реальною. Тому мова має йти не про руйнацію, а про підтримку існуючих великих народногосподарських комплексів і створення нових, укрупнення незадовільно працюючих підприємств шляхом створення промислово-фінансових груп. Малий бізнес (якому необхідно всебічно сприяти) повинен виконувати притаманну йому функцію – забезпечення еластичності пропозиції і створення робочих місць. Одночасно сприяння розвитку малого і середнього бізнесу має справити подвійний ефект через те, що він є потенційним споживачем продукції наших великих підприємств.

Гострою проблемою виробників товарів народного споживання є низький технічний рівень основних фондів, невідповідність наявних технологій вимогам конкурентного середовища.

Загальною проблемою багатьох вітчизняних підприємств, яка особливо гостро постає перед виробниками товарів народного споживання, є низький рівень виробничого менеджменту, маркетингу, яскравий приклад чого – затоварювання підприємств легкої промисловості за низького рівня задоволення потреб населення в дешевих виробах. Вкрай негативну роль відіграла фактична відмова функціональних міністерств від планування, навіть в його найбільш м’якій індикативній формі. Недостатньої уваги приділяється рекламі, що на тлі рекламної експансії західних фірм сприяє витісненню з ринків вітчизняної продукції, в тому числі конкурентоспроможної.

Перелічені вище проблеми загострюються багато в чому завдяки втраті керованості процесами в галузі з боку державних органів за відсутності відповідних ефективних інституцій на недержавному, насамперед галузевому рівні.

Тільки об’єднання зусиль розрізнених великих, середніх і малих підприємств та окремих підприємців в потужну продуктивну силу, спрямовану на подолання економічної кризи та реалізацію ідеї відбудови національного товаровиробництва, спроможне покласти край кризі і закласти міцний фундамент динамічного і тривалого економічного зростання.

3.2. Розробка стратегії розвитку ТФ “Легтекс”

SWOT – аналіз – головний інструмент оцінки

оточуючого середовища ТФ “Легтекс”

Під внутрішнім середовищем фірми розуміють сукупність всіх внутрішніх факторів організації, які визначають процеси її життєдіяльності.

Оцінку внутрішнього середовища фірми – її силу і слабкість, а також зовнішніх можливостей та загроз проводять за допомогою SWOT – аналізу. Це легкий у застосуванні інструмент швидкої оцінки стратегічного положення компанії. SWOT – аналіз підкреслює, що стратегія повинна як можна краще поєднувати внутрішні можливості компанії (її сильні і слабкі сторони) і зовнішню ситуацію (частково відображену у можливостях та загрозах).

Термін “SWOT – аналіз” виник від скорочення перших літер англійських слів “сильні та слабкі сторони, можливості та загрози” (Strength, Weaknesses, Opportunities, Тhreats).

SWOT – аналіз являє собою групування факторів оточуючого середовища на зовнішні та внутрішні (відносно підприємства) та їх аналіз з позиції визначення позитивного чи негативного впливу на діяльність підприємства.

Схематично процес SWOT – аналізу поданий на мал. 22.

До основних завдань SWOT – аналізу відносять:

°

°

°

°

°