РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА її ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів го-сподарювання дотримуватися встановлених правил проведення роз-рахункових операцій.

Розрахункова дисципліна базується на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків.

Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кру-гообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. По-рушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.

Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни зале-жить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисцип-ліни до них можуть бути вжиті санкції.

Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як приму-сову міру покарання, що застосовується за порушення встановлено-го порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосу-вання санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи еконо-мічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні по-діляються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумо-вного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми не-виконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів;

порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити вимогу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також прове-дення поточних кредитних і розрахункових операцій.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами гос-подарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються держав-ними органами, податковими адміністраціями.

Фінансові санкції визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а також законами, які регулюють фі-нансові відносини підприємства щодо сплати окремих податків і зборів (обов'язкових відрахувань).

Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підпри-ємств» платники податку, що не подали або подали несвоєчасно в податковий орган декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бю-джету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок такого порушення.

Якщо неподання або несвоєчасне подання цих документів є на-слідком поштової затримки, то фінансові санкції, визначені подат-ковим органом, будуть застосовані, але платник податку має право оскаржити це рішення в судовому порядку.

Названим законом запроваджено нову фінансову санкцію. Плат-никси податку, що не мають на момент перевірки податковим орга-нов бухгалтерських звітів та балансів, декларацій та розрахунків, пов»'язаних із нарахуванням та сплатою податку за відповідні періо-ди, сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення.

.Якщо платник податку протягом наступного 12-місячного подат-ковіого періоду припускає порушення вдруге, то він сплачує штраф у суміі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, по-множених на кількість таких порушень.

У разі приховування або заниження сум податку платник подат-ку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штраф у розмірі 30% від суми донарахованого податку (недоїмки) та шені, обчисленої з розрахунку 120% облікової ставки НБУ, що ді-ялаї на момент сплати. Пеня нараховується на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Під час перевірки платника податку податковим органом можуть бут'и виявлені випадки арифметичних помилок або описок, що при-звело до заниження суми загальних зобов'язань платника податку за відіповідний період. У такому разі сума донарахованої недоплати (недоїмки) та штрафних санкцій сплачується платником податку саміостійно в строки, передбачені законодавством.

Суми фінансових санкцій за порушення законодавства з оподат-кування мають бути перераховані до бюджетів та на спеціальний рахунок державних податкових адміністрацій підприємствами, уста-новами та організаціями в десятиденний строк із дня складання акта перевірки.

Не застосовуються штрафні санкції до платників податку, які до початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподаткованого прибутку, письмово повідомили про це податковий орг'ан та сплатили суму недоплати, а також пеню, нараховану на по-вну суму недоплати за весь строк.

Крім того, згідно з Указом Президента України від 12.06.95 p. № 336/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» з наступними змінами і доповнен-нями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:—

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі — у двократному розмірі суми надлімітної готівки;—

за неповно відображену або зовсім не відображену готівку в касі — у п'ятикратному розмірі цієї суми.

За невстановлення банком підприємству ліміту залишку готівки в касі до установи банку застосовується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваних доходів громадян за кожний випадок.

Застосування санкцій у цілому позитивно впливає на зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни суб'єктів господарювання. Проте дійовість цього впливу залежить від кількох обставин. По-перше, це визначення джерела сплати штрафів. Нині всі штрафи, пені сплачуються суб'єктами господарювання за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні після сплати податків.

Отже, штрафи безпосередньо впливають на формування чистого прибутку підприємств, їхніх фінансових ресурсів.

По-друге, це встановлення розміру штрафів за порушення розра-хунково-платіжної дисципліни та наявність чіткого переліку тих по-рушень, за які застосовуються відповідні штрафи. Розмір штрафів має бути достатнім для створення відповідальності суб'єктів госпо-дарювання. Водночас вони не повинні бути надмірно високими.

По-третє, це обов'язковість застосування штрафних санкцій, а отже, стягнення штрафів. Щодо банківських і фінансових санкцій, то вони, як правило, застосовуються в обов'язковому порядку. Що ж до санкцій, які визначені за порушення господарських договорів підприємствами, то їх застосування не завжди вважають обов'яз-ковим. Суб'єкти господарювання можуть не застосовувати штрафні санкції у взаємовідносинах між