Невиробничі структурні підрозділи підприємства соціально-культурного характеру формують інші витрати операційної діяльності, які покриваються доходами від їх діяльності, а також валовим прибутком від діяльності виробничих структурних підрозділів.

Створений прибуток підприємства є джерелом нарахування податку на прибуток. За рахунок чистого прибутку підприємства покриваються витрати з виплати дивідендів.

1.2 Класифікація собівартості продукції

Під собівартістю продукції треба розуміти всі витрати на виробництво і збут продукції, виражені в грошовій формі. [16, с.86]

Метою планування собівартості продукції є економічне обґрунтування величини витрат, необхідних на виробництво та збут продукції.

Собівартість продукції включає в себе вартість сировини, матеріалів, оплату праці, амортизацію основних фондів (або відшкодування вартості засобів праці, що споживаються в процесі виробництва), вартість послуг, наданих іншими підприємствами, витрати з реалізації продукції, вартість електроенергії, води, палива.

Собівартість – це грошовий вираз частини вартості продукції. В господарській практиці залежно від місця формування розрізняють собівартість: виробничу і повну.

Виробнича собівартість відображає витрати підприємства, пов’язані з випуском продукції, і характеризує результати його діяльності.

Повна собівартість складається з виробничої собівартості та витрат з реалізації продукції і є узагальнюючим показником роботи підприємства. За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість: місячну, квартальну, річну. Залежно від часу формування витрат розрізняють такі собівартості: планову, фактичну, нормативну, кошторисну.

Планову собівартість визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів і цін на ресурси на момент складання плану.

Фактична собівартість відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку.

Нормативна собівартість – це витрати на виробництво і реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів.

Кошторисна собівартість характеризує витрати на продукцію, які виконуються в разовому порядку.

В основі групування витрат, що формують собівартість продукції, лежать такі ознаки і сутність однорідності витрат. Всі витрати за цією ознакою поділяються на:*

Одноелементні (прості) – сировина, матеріали, заробітна плата, бо ці витрати мають єдиний економічний зміст.*

Комплексні – різнорідні за своїм складом, охоплюють декілька елементів витрат, їх ще називають накладними (утримання й експлуатація обладнання, загальновиробничі і адміністративні витрати).

За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділяються на :*

Прямі (безпосередньо пов’язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю).*

Накладні (пов’язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на той чи інший вид продукції; до них належать заробітна плата управлінського й обслуговуючого персоналу, утримання і експлуатація основних фондів тощо, тобто витрати на утримання устаткування, загально виробничі витрати, адміністративні витрати).

Зі зв’язком з обсягом виробництва витрати поділяються на :*

Постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належать витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, управління, відрахування на амортизацію, орендна плата, страхові внески); в складі постійних розрізняють умовно-постійні витрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва;*

Змінні – загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції і поділяються на:*

Непропорційні – що поділяються на прогресуючі і регресуючи.

Основною є класифікація витрат за економічними елементами і калькуляційними статтями.

За економічними елементами витрати формуються відповідно до їх економічного змісту. Елементи витрат є однаковими для всіх галузей народного господарства.

1.Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара і віднімається вартість повернутих відходів).

2.Оплата праці (всі форми заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства).

3.Відрахування на соціальні потреби (включають відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості, величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці).

4.Амортизація основних фондів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від їх вартості).

5.Інші грошові витрати (витрати, що не належать до перелічених вище елементів; включаються витрати на страхування майна, винагороду за винахідництво, оплата робіт по сертифікації продукції, оплата послуг зв’язку тощо).

Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції.

Статті - це витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення. Перелік статей калькуляції може бути різним залежно від галузі промисловості, але в загальному може мати такий склад:

1.Сировина і матеріали.

2.Куповані комплектуючі вироби.

3.Зворотні відходи (віднімаються).

4.Основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників.

5.Відрахування на соціальні потреби.

6.Витрати на утримання устаткування.

7.Загальновиробничі витрати.

8.Адміністративні витрати.

9.Витрати на збут.

10.Повна собівартість.

1.3 Визначення повної собівартості продукції:

1.3.1. За калькуляційними статтями.

Планування собівартості продукції за калькуляційними статтями застосовується для визначення собівартості одиниці продукції і називається калькулюванням [16, с.89].Результатом калькулювання є складання калькуляції, тобто документа, в якому обумовлені всі витрати на виробництво і збут одиниці конкурентного виду продукції даного підприємства.

Калькулювання здійснюється за такими калькуляційними статтями:

Таблиця 1.1

Планування собівартості за калькуляційними статтями

Стаття | З чого складається | Як визначається при плануванні

1. Витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали | З вартості сировини, матеріалів, з яких виготовляється продукція або є необхідним компонентом при її виготовленні | Добутком норми витрат сировини, матеріалів на їх ціну

2.Витрати на куповані комплектуючі вироби | З вартості витрат, що зроблені на купівлю напівфабрикатів, готових виробів, що вимагають додаткових витрат праці на їх обробку або складання, при укомплектування продукції | Добутком кількості комплектуючих виробів, напівфабрикатів на їх ціну

3.Транспортно-заготівельні витрати | З вартості доставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів від підприємства-виробника на склади даного підприємства | Добутком відсотка ТЗВ на вартість двох попередніх калькуляційних статей, поділених на 100%

4.Основна заробітна плата виробничих робітників (ОЗПВР) | З оплати праці і робіт за відрядними розцінками, а також погодинна оплата праці виробничих робітників | Добутком норми

часу на виготовлення операції на годинну тарифну ставку

5.Відрахування на

соціальні потреби