Методи аналізу
Метод економічного аналізу – це системне , комплексне та безперервне вивчення , оцінка і узагальнення впливу факторів на результати діяльності будь – якого економічного об’єкта шляхом опрацювання спеціальними прийомами відповідної інформації з метою обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва .
1. Метод порівняння – він є один із найважливіших , оскільки з нього фактично і розпочинається аналіз .
Порівняння – це науковий метод пізнання , у процесі якого досліджуване явище , предмети зіставлять уже з досліджуваними раніше для вивчення загальних ознак або відмінностей між ними .
За допомогою цього методу вирішують такі завдання :
виявлення причинно – наслідкових зв’язків між явищами ;
проведення доказів або заперечень ;
класифікація і систематизація даних .
Розрізняють кілька видів порівняння , в залежності від того , що беруть за базу порівняння :
* фактичних показників звітного періоду з плановими показниками , нормативами , завданнями , проектами ;
* фактичних показників звітного періоду з аналогічними показниками попередніх періодів ;
* аналогічних показників діяльності структурних підрозділів підприємства , споріднених підприємств ;
* планових показників звітного періоду з фактичними показниками минулих періодів ;
* досягнутих результатів діяльності з результатами роботи зарубіжних фірм аналогічного профілю ;
* досягнутих результатів діяльності з теоретично можливим і економічною моделлю , показниками “підприємства майбутнього” .
Порівнюючи звітні дані з плановими виявляють ступінь виконання чи невиконання завдань , зобов’язань . Порівняння звітних показників з даними попередніх періодів дозволяє охарактеризувати результати діяльності підприємства в динаміці , а планування планових показників звітного періоду з фактичними показниками минулих періодів дає змогу визначити ступінь напруженості планових завдань.
Порівняння аналогічних даних діяльності аналізованого підприємства зі спорідненими підприємствами дає змогу визначити конкурентноспроможність підприємства та причини відхилень у використанні наявних резервів .
Порівняння показників , які були досягнуті з можливими (майбутніми) показниками дає змогу передбачити необхідні кроки для досягнення успіху.
Розрізняють такі види порівняльного аналізу :
* горизонтальний
* вертикальний
* трендовий
Горизонтальний порівняний аналіз використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового та оцінки відхилень .
Вертикальний порівняльний аналіз застосовують для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому (питома вага позичкового капіталу у загальній його сумі ), співвідношення складових цілого між собою ( власного і позичкового між собою ) , а також впливу факторів на рівень результативних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного фактора .
Трендовий аналіз застосовується при дослідженні рядів динаміки , тобто при вивченні відносних темпів зростання і приросту показників за ряд років до рівня базисного року .
Використання методу порівняння можливе за умови виконання таких вимог:
формування порівнювальних показників за єдиною методикою (ідентичні способи організації збору інформації , методи обрахунку показників , узагальнення даних і т.д. ) ;
явища , які порівнюються , повинні бути якісно порівнювані між собою, тобто мати щось спільне , що було б основою для порівняння ;
порівнювані явища мають бути виміряні в однакових одиницях виміру;
дані по порівнюваних об’єктах повинні братися на одну і ту ж дату або за один і той же часовий інтервал ;
формування показників , які порівнюються в однакових умовах ( порівнювані об’єкти повинні належати сукупностям явищ , які знаходяться на однаковому рівні розвитку .
2. Метод деталізації .
Суть методу деталізації полягає в розкладанні , розчленуванні загальних показників на складові . Необхідність використання методу деталізації викликана тим , що :
1) вивчення лише загальних показників не розкриває характеру і розміру впливу всіх факторів на динаміку цих показників ;
2) у загальному показнику підсумовують не рідко протилежні тенденції , які взаємно погашаються і тим самим прикривають основні зміни , що відбуваються .
Саме тому виникає необхідність розкладу розчленування загальних показників на їх складові , що в поєднанні з іншими прийомами дає змогу глибоко і всебічно оцінити досліджувані показники та явища , виявити причини , що зумовили досягнуті результати .
Виділяють деталізацію за :
часом здійснення операцій ;
місцем здійснення операцій ;
складовими частинами ;
центрами відповідальності .
Деталізація за часом здійснення операцій дає можливість виявити динаміку господарських явищ , їх ритмічність , а також періоди , на які припадають кращі та гірші результати діяльності підприємств . А це , в свою чергу , сприяє з'ясування причин негативних явищ та розробленню заходів щодо усунення недоліків .
За допомогою деталізації показників за місцем здійснення господарських операцій можна виявити передові та відсталі ланки виробництва , вивчити причини відставання .
Деталізація показників за складовими частинами , тобто за факторами , дозволяє вивчити вплив окремих елементів на загальні результати , структурні зрушення в складі цих елементів .
Деталізація показників за центрами відповідальності дає змогу оцінити роботу окремих виконавців (служб , відділів) , визначити їх права на заохочення
3.Метод елімінування .
Для визначення впливу факторів в економічному аналізі широко використовується елімінування . Елімінувати означає усунути , відхилити , виключити дію всіх факторів на відхилення за результатом показником , окрім одного . Це логічний прийом за допомогою якого вивчають дію зміни даних за тим показником . Це здійснюється різними способами , найпоширенішим з них є прийом ланцюгових підстановок .
Суть цього прийому полягає у послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактично і в порівнянні результатів , які послідовно одержують при кожній такій заміні
