Прийом ланцюгових підстановок використовується лише тоді , коли досліджують таку залежність між явищами яка має суто функціональний характер . Спочатку роблять заміну кожного базового кількісного показника на фактичний , а потім кожного базового якісного показника на фактичний .

Прийом ланцюгових підстановок можна використовувати після проведення перерахунку показників .

Перерахунок зумовлений потребою визначення впливу факторів у разі порівняння фактичних показників діяльності підприємства з плановим , а також обґрунтування економії або перевитрат відповідних ресурсів .

Суть цього методу полягає в тому , що плановий показник корегують на процент виконання плану з випуску продукції й одержану величину (скоригований плановий показник) порівнюють з фактичним показником .

Наприклад , порівняння фактичної чисельності робітників з плановою дасть об’єктивний результат тільки в тому разі якщо планова чисельність перед порівняльним буде перерахована на фактичний обсяг продукції .

Також одним із прийомів елімінування є спосіб різниць , цей прийом ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємо пов’язаного з ними показника .

Для визначення ступеня впливу зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником потрібно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника

Для того , щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення , потрібно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника .

На методі елімітування ґрунтується також прийом видаткових різниць .

Перевагою цього прийому є те , що при його застосуванні достатньо мати про відсотки виконання плану і не обов’язково обчислювати рівень факторних показників .

Розглянемо методику обчислення впливу факторів за допомогою відсоткових різниць :

для розрахунку впливу зміни чисельності робітників на відхилення за обсягом промислової продукції , плановий обсяг промислової продукції помножити на перевиконання (недовиконання) щодо чисельності робітників ;

для того щоб визначити вплив зміни кількості днів , відпрацьованих одним робітником на рік , на відхилення за обсягом промислової продукції , потрібно помножити плановий обсяг продукції на різницю між відсотком виконання плану за загальною кількістю відпрацьованих днів усіма робітниками і відсотком виконання плану зі середньоспискової чисельності робітників підприємства ;

приріст (зниження) промислової продукції внаслідок зміни середньої тривалості робочого дня тобто внутрішньо змінних простоїв обчислюється шляхом множення планового обсягу продукції на різницю між відсотками виконання плану зі загальної кількості годин , відпрацьованих усіма робітниками , і загальної кількості відпрацьованих ними днів .

4.Метод абсолютних величин .

Аналіз будь-якого господарського явища або процесу починається з вивчення абсолютних величин (обсяг виробництва , собівартість продукції , валовий прибуток , чисельність тощо ) .

Абсолютні величини показують кількісні розміри , явища в одиницях ваги , обсягу , довжини , площі , вартості , не враховуючи розмір інших явищ .

За способом вираження абсолютні величини поділяються на :

індивідуальні – виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (обсяг продукції виробленої окремим працівникам за місяць) .

узагальнюючі – характеризують величину чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп і отримуються в результаті підсумок індивідуальних (обсяг виробленої в цеху продукції за місяць) .

За своєю природою абсолютні показники виражаються в іменованих числах , розрізняють 5 видів вимірників абсолютних розмірів економічних явищ :

Натуральні вимірники застосовуються при розробці показників, характеризують величини явищ у властивій для них натуральній формі, так наприклад характеризується розмір виготовленої продукції в натуральних одиницях виміру .

Умовно – натуральні вимірники застосовуються у випадку , якщо будь – яка продукція має декілька різновидів , але необхідно визначити загальний підсумок виробництва , запасів або споживання всіх її різновидів .

Вартісні вимірники характеризують вартість виготовленої або реалізованої продукції , вартість запасів , величину доходів , вартість спожитих ресурсів . Вартісні вимірники дозволяють визначити загальні обсяги виробництва , реалізації , споживання різних ресурсів .

В трудових вимірниках розробляються показники , що характеризують наявність , розподіл або використання трудових ресурсів в одиницях чисельності (кількість працюючих) , одиницях робочого часу (людино-години , людино – день) або витрати праці на виробництво продукції (фактичний обсяг відпрацьованого часу) .

Комплектні одиниці виміру є добутком величини різної розмірності . Саме так вимірюється виробництво електроенергії – в кіловат – годинах , та вантажообіг – в тонно – кілометрах .

5. Метод середніх величин .

Метод середніх величин використовують для того , щоб одержати узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ , процесів, показників за відповідною ознакою у середній величині знаходять відображення загальні, характерні , типові ознаки досліджуваних явищ за відповідною ознакою . Тобто вона ніби одним числом характеризує всю сукупність об’єктів . Наприклад , показник середнього виробітку робітників використовується для узагальненої характеристики рівня продуктивності праці досліджуваної сукупності робітників .

Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей , вивчати явища за різними сукупностями , вивчати явища , що змінюються у динаміці нівелювати нетипові , випадкові варіанти значень показників .

Існує декілька видів середніх величин . Найбільше розповсюджені в аналізі величини : середня арифметична , середня геометрична , середня хронологічна , середня квадратична . Використовуючи середні величини , потрібно врахувати , що будь – яка середня нівелює , взаємно погашає позитивні й негативні відхилення : за загальними середніми показниками сховані як передовий позитивний досвід , так і негативний , відстале або навіть шкідливе . Саме тому при