а/ технологiях, науковi дослiдження та розробки, супроводжуванi революцiйними проривами в багатьох галузях знань;

б/ склад та технiчний рiвень основних фондiв;

в/ масштаби виробицтва та дiяльностi;

г/ моделi зайнятостi населення в рiзних виробничих i невиробничих галузях;

д/ склад персоналу за ознаками статi, освiченостi, квалiфiкацiї тощо.

Лише вмiле використання всiєї системи перелiчених чинникiв може забезпечити достатнi темпи зростаня ефективностi виробництва. При цьому обов’язковiсть урахування зовнiшнiх чинникiв не є такою жорсткою, як чинникiв внутрiшнiх.

За умов переходу економiки України до ринкових вiдносин, суттєвого розширення прав пiдприємств у галузi фiнансово-економiчної дiяльностi значно зростає роль своєчасного та якiсного аналiзу фiнансового стану пiдприємств, оцiнки iхньої ліквідності платоспроможностi i фiнансової стiйкостi та пошуку шляхiв пiдвищення та

змiцнення фiнансової стабiльностi.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцiнка фiнансового стану пiдприємств за виникнення рiзноманiтних форм власностi, оскiльки кожний власник не повинен нехтувати потенцiйними можливостями збiльшення прибутку фiрми, якi можна виявити тiльки на пiдставi своєчасного i об’єктивного аналiзу фiнансового стану пiдприємств.

Систематичний аналiз фiнансового стану пiдприємства, його платоспроможності, лiквiдностi та фiнансової стiйкостi необхiдний ще й тому, що дохiднiсь будь-якого пiдприємства, розмiр його прибутку багато в чому залежать вiд його платоспроможностi. Ураховують фiнансовий стан пiдприємства i банки, розглядаючи режим його кредитування та диференцiацiю вiдсоткових ставок.

Фiнансовий стан пiдприємства залежить вiд результатiв його виробничої, комерцiйної та фiнансово-господарської дiяльностi. Тому на нього впливають усi цi види дiяльностi пiдприємства. Передусiм на фiнансовому станi підприємства позитивно позначаються безперебiйний випуск i реалiзацiя високоякiсної продукцiї.

Як правило, що вищi показники обсягу виробництва i реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг i нижча їх собiвартiсть, то вища прибутковiсть пiдприємства, що позитивно впливає на його фiнансовий стан.

Неритмiчнiсть виробничих процесiв, погiршення якостi продукцiї, труднощi з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштiв на рахунки пiдприємства, в результатi чого погiршується його платоспроможнiсть.

Iснує i зворотнiй зв’язок, оскiльки брак коштiв може призвести до перебоїв у забезпеченнi матерiальними ресурсами, а отже у виробничому процесi.

Метою оцiнки фiнансового стану пiдприємства є пошук резервiв пiдвищення рентабельності виробництва i змiцнення комерцiйного розрахунку як основи стабільної роботи пiдприємства i виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та iншими установами.

Неефективнiсть використання фiнансових ресурсiв призводить до низької платоспроможностi пiдприємства i як наслiдок, до можливих перебоїв у постачання, виробництвi i реалiзацiї продукції до невиконання плану продукцiї, зниження рентабельностi пiдприємства, до загрози економічних санкцiй.

Стiйка дiяльнiсть пiдприємства залежить як вiд внутрiшнiх можливостей ефективно використовувати всi наявнi в його розпорядження ресурси, так i від зовнiшнiх умов, до яких належать податкова та кредитна полiтика держави, ринкова кон’юнктура.

Ефективнiсть дiяльностi пiдприємства багато в чому залежатиме вiд того, наскiльки швидко i правильно воно орiєнтуватиметься у ринкових вiдносинах, наскiльки точно i безпомилково вибиратиме собi дiлових партнерiв. Аналiз фiнансового стану набуває при цьому особливої важливостi i необхiдностi. Умовою життєдiяльностi пiдприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабiльнiсть. На неї впливають рiзнi причини - як внутрiшнi, так зовнiшнi: виробництво дешевої продукцiї та надання послуг, якi мають попит, мiцне становище підприємства на ринку; високий рiвень матерiально-технiчної оснащеностi виробництва i застосування передових технологiй; налагодженiсть економiчних зв’язкiв iз партнерами; ритмiчнiсть кругообiгу засобiв; ефективнiсть господарських i фiнансових операцiй; незначний ступiнь ризику в процесi здiйснення виробничої i фiнансової дiяльностi тощо.

Таке розмаїття причин, зумовлює рiзнi аспекти стiйкостi пiдприємства, зокрема загальний, цiновий, фiнансовий.

Внутрiшня стiйкiсть пiдприємства вiдображає такий стан його трудового потенцiалу, матерiально-речової i вартiсної (грошової) структур виробництва i таку його динамiку, при якiй забезпечуються стабiльно високi натурально-речовi i фiнансовi результати функцiонування пiдприємства.

Загальна стiйкiсть пiдприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалiзацiї ( своєчасної оплати за поставлену продукцiю, наданi послуги, виконанi роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов’язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працiвниками тощо. Водночас для розвитку пiдприємства, необхiдно щоб після здiйснення всiх розрахункiв i всiх зобов’язань у нього залишився такий розмiр прибутку, який дав би змогу розвивати виробництво, виводити його на конкурентноздатний рiвень, здiйснювати соцiально-культурнi програми для своїх працiвникiв, забезпечувати посилення стимулiв для їхньої високоефективної працi.

Загальна стiйкiсть пiдприємства передбачає насамперед рух його грошових потокiв, який забезпечує постiйне перевищення доходiв над витратами.

Саме така ситуацiя виражає змiст фiнансової стiйкостi пiдприємства.

Фiнансова стiйкiсть вiдображає такий стан його фiнансових ресурсiв i такий ступінь їхнього використання, при якому пiдприємство вiльно маневруючи грошовими засобами здатне забезпечити безперебiйний процес виробництва i реалiзацiї продукцiї, а також затрати на його розширення й оновлення.

Фiнансовi ресурси можуть бути в необхiдному обсязi сформованi тiльки за умови ефективної роботи пiдприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку.

За рахунок прибутку в ринковiй економiцi пiдприємство створює фiнансову базу як для самофiнансування поточної дiяльностi, так i для здiйснення розширеного вiдтворення. Використовуючи прибуток, пiдприємство може не лише погасити свої зобов’язання перед бюджетом, банками та iншими пiдприємствами i органiзацiями, а й iнвестувати засоби в нове будiвництво, реконструкцiю чи модернізацію наявного устаткування або замiну його прогресивнiшим. При цьому для досягнення

i пiдтримання фiнансової стiйкостi важлиий не тiльки абсолютний обсяг прибутку, а й його рiвень щодо вкладеного капiталу пiдприємства або затрат, тобто рентабельнiсть.

Величина i динамiка рентабельностi характеризує ступiнь дiлової активності пiдприємства та його фiнансове благополуччя.

У пiдприємства, що має низький рiвень фiнансової стiйкостi, спостерiгається спад дiлової активностi, рентабельностi i вiддачi наявних активiв. Збитковiсть фінансово-господарської дiяльностi свiдчить про те, що будь-яке збиткове пiдприємство перебуває перед загрозою банкрутства.

Однак це не означає,