суттєво уповільнилась інфляція;

було знищене так зване грошове нависання, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на них;

зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;

уповільнились темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

зросла активність домогосподарств як суб’єктів економіки;

зросли доходи та заощадження населення;

поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.

Значне зниження темпів інфляцій розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. У червні й липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1%, а у серпні – 105,7% до попереднього місяця (за 109,4% у січні).

Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до додара США та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що разом зі зниженням інфляції забезпечувало фінансову стабілізацію в Україні.

Суттєво зменшився спад виробництва в порівнянні з попереднім роком ( з 14,1% за січень-серпень 1995 року до 3,7% за відповідний період 1996 р.). Зменшення обсягів валового внутрішнього продукту за цей період знизилось з 12,4% до 9,5%.

Грошові доходи населення в липні 1996 р. в порівнянні з червнем зросли на 26%.

Незважаючи на ревальвацію українського карбованця протягом першого півріччя 1996 р. експорт товарів та послуг у порівнянні з відповідним періодом 1995 р. зріс на 30,6%, що за повільнішого темпу зростання імпорту (27,3%) забезпечило зниження на 2,3% від’ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України і стало передумовою дальшого розвитку зовнішнього сектора економіки.

Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні було досягнуто послідовнішим і активнішим застосуванням ринкових механізмів, зокрема: запровадженням неінфляційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продажу державних цінних паперів, дальшою лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності й валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити й кредити комерційних банків.

У цьому плані ситуація в Україні напередодні грошової реформи значно різнилася від ситуації в таких країнах, як Естонія, Молдова, Німеччина (1948 р.), з високою інфляцією і навіть гіперінфляцією, і була близькою до ситуації в Польщі, Чехії, Аргентині.

Головними завданнями грошової реформи були:

Характер реформи. Вибір прозорого варіанта та неконфіскаційноо типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти, а отже, довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;

утримання стабільності грошового, споживчого і валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження життєвого рівня населення;

запобігання спекулятивним операціям під час обміну карбованців на гривні;

створення прийнятного соціального клімату, зниження психологічного й соціального напруження в суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.

Готівковий обіг грошей на період реформи

Національний банк України

Комерційні банки

1.Виплати

- заробітна плата

- стипендії

- пенсії

- допомога

- перекази

- інші грошові виплати

2.Обмін

карбованець обмін гривня обмін іноземна валюта

Платежі: Платежі:

вклади в банки товари

товари послуги

послуги комунальні платежі

комунальні платежі перекази

перекази вклади в банки

Комерційні банки

Національний банк

України

Карбованець обмін іноземна валюта

Підготовка до грошової реформи. 25 серпня 1996 року президент України підписав Указ “Про грошову реформу в Укарїні”, відповідно до якого було проведено низку підготовчих заходів:

1.Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків (понад 10 тис.). Для обслуговування пенсіонерів було залучено понад 14 тис. підприємств зв’язку. Створено близько 92 тис. комісій з обміну на підприємствах, в установах і організаціях. Цього було достатньо для забезпечення нормальної роботи з обміну карбованців на гривні.

2.Усі установи банків та підприємств зв’язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів (банкнот і монет) для проведення обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструктивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами із зображеннями банкнот і розмінної монети).

3.Проводилась широка роз’яснювальна робота через засоби масової інформації щодо характеру та механізму здійснення грошової реформи.

4.Цілодобово працювали оперативні групи в банках.

Отже, банківська система України на кінець 1 вересня 1996 року була готова до проведення грошової реформи.

Механізм проведення реформи. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100 000 разів сильнішою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаби цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. Проте співвідношення між товарною та грошової масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про те, що в цілому реформа проходила організовано, якнайзручніше для населення і без значних соціальних конфліктів.

Деякі складнощі з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи за браком на рахунках окремих банків і підприємств зв’язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені наданням у потрібних випадках авансових підкріплень.

За балансовими даними емісія карбованцевої готівки напередодні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 р., становила 338,1 трлн.крб., із них 19,1 трлн.крб. залишалося а касах банків, а 319,0 трлн.крб. – поза банками, тобто в обігу.

За період реформи з 2 по 16 вересня 1996 року та протягом 2-х наступних днів банківською системою було вилучено карбованців у резервні фонди Національного банку України (на погашення емісії) на