циклу;
удосконалення організації матеріально-технічного забезпечення;
прискорення реалізації товарної продукції.
Проведемо розрахунки потреби оборотних засобів і показників їх використання:
Qв(с/в)= Qв*З1грн.ТП
Qв(с/в)=3568*0.83=2961.44 (тис.грн.)
Розраховуємо нормативні оборотні засоби, для цього шукаємо
Ос1=Мз1*25/360=719,4*25/360=49,96 тис.грн
Ос2=Мз2*20/360=20*20/360=1,11 тис.грн.
Ос3=Мз3*22/360=3,8*22/360=0,23 тис.грн.
Ос4=Мз4*24/360=15,1*24/360=1,01 тис.грн.
Ос5=Мз5*15/360=758,3*15/360=121,7 тис.грн.
Ос = Ос1+ Ос2+ Ос3+ Ос4+ Ос5=49,96+1,11+0,23+1,01+121,7=172,49 тис.грн.
Шукаю коефіцієнт обертання
Коб= Qв/Ос
Коб=2861.44/172,49=21
Тривалість 1-го обороту
Тоб=360/ Коб
Тоб=360/21=17 днів
Визначаєм тривалість 1-го обороту після зниження на 5 днів
Тоб’=Тоб-5=17-5=12 днів
Звідси коефіцієнт обертання після зниження на 5 днів
Коб’=360/Тоб’
Коб’=360/12=29
Шукаємо можливе вивільнення оборотних засобів при зменшенні обороту на 5 днів
ДОс= О’с – Ос = Qв(с/в)/К’об - Ос
ДОс=2961.4/29- 172,49=-70,46 (тис.грн.)
Збільшення випуску продукції при повному використанні оборотних засобів і зниження тривалості обороту
Д Qв= Коб’ * Ос- Qв(с/в)
Д Qв=29*172,49-2961,4=2044,79
Економічний ефект зростання прибутку
Д ПР= Д Qв*(1-З1 грн. ТП)
Д ПР=2264.6*(1-0,83)=347,61 тис.грн.
Занесемо одержані дані в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок потреби оборотних засобів і показники їх використання
Найменування показників | Позначення | Один. Вим. | Числове значення
1. Реалізована продукція | тис.грн. | 2961,44
2. Затрати на одну
гривню реалізованої продукції | грн. | 0,83
3. Норматив оборотних фондів | дні
а) дерев'яних | дні |
20
б) металічних | дні |
25
в) шурупи | дні |
22
г) лако-фарбувальні матеріали | дні |
24
д) готової продукції | дні |
15
4. Нормовані оборотні засоби, в т.ч.: | тис.грн. | 172,49
а) дерев'яні матеріальні ресурси | тис.грн. | 1,11
б) металічні | тис.грн. | 49,96
в) шурупи | тис.грн. | 0,23
г) лако-фарбувальні матеріали | тис.грн. | 1,01
д) готової продукції | тис.грн. | 121,70
5. Коефіцієнт обертання | обороти | 21
6. Тривалість одного обороту | дні |
17
7. Тривалість одного
обороту після зниження на 5 днів | дні |
12
8. Коефіцієнт обертання
після зниження тривалості
обертання на 5 днів | обороти |
29
9. Можливе вивільнення
оборотних засобів при
зменшенні одного обороту на 5 днів | тис.грн. | -70,46
10. Збільшення випуску продукції при повному використанні оборотних засобів і зниженні тривалості обороту | тис.грн. | 2044,79
11. Економічний ефект зростання прибутку | тис.грн. | 347,61
Як видно з одержаних даних тривалість одного обороту на підприємстві становить 17 днів, проте зменшення його до 12 днів, дає змогу вивільнити оборотних засобів на суму 70,46 тис.грн., в свою чергу вивільнені оборотні засоби сприяють збільшенню випуску продукції на суму 2044,79 тис.грн., що збільшує прибуток на 347,61 тис.грн. і дає змогу використати одержані кошти на нагальні потреби підприємства.
Розділ 7
Затрати на виробництво продукції
Собівартість продукції - один з найважливіших якісних показників діяльності підприємства - являє собою витрати підприємства в грошовій формі на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість продукції - якісний, узагальнюючий показник, у ньому відображаються практично усі сторони виробничо-господарської діяльності: використання техніки, технології, матеріальних і трудових ресурсів, рівень організації виробництва, матеріально-технічного постачання і збуту продукції. Зниження собівартості продукції має велике значення, так як воно є основним джерелом внутріпромислових накопичень, це - чиста економія, одержана в результаті кращого використання засобів виробництва, робочої сили і послуг.
Витрати, пов'язані лише з виробництвом продукції і послуг, складають виробничу собівартість. В сукупності з витратами на реалізацію продукції вона складає повну собівартість продукції.
Витрати на виробництво і реалізацію продукції різноманітні і неоднорідні ні по своєму складу, ні по економічному змісту, ні по їх ролі у виробництві і реалізації продукції. Тому їх класифікація має велике значення для економічного аналізу собівартості з ціллю виявлення резервів її зниження.
Витрати на виробництво планують і обліковують по економічних елементах (кошторисах витрат на виробництво) і по статтях витрат (калькуляція собівартості продукції). Елементами витрат на виробництво називаються однорідні по економічному змісту витрати.
В даний час прийнята єдина групування витрат по економічних елементах:
сировина і основні матеріали;
допоміжні матеріали;
паливо (зі сторони);
енергія (зі сторони);
амортизація основних фондів;
заробітна плата і відрахування на соціальне страхування;
цехові витрати;
загальнозаводські (загальноексплуатаційні витрати);
інші витрати;
10. позавиробничі витрати.
Групування витрат по економічним елементам застосовують при складанні кошторисів, в яких всі витрати об'єднують по окремим елементам незалежно від їх призначення та місця виникнення. Так, елемент "допоміжні матеріали" об'єднує витрати на допоміжні матеріали як в основних, так і в допоміжних підрозділах підприємства.
В статтю «загальноексплуатаційні витрати» входять витрати по управлінню підприємством і організації виробництва в цілому (заробітна плата апарату управління підприємства, витрати на відрядження, утримання легкового транспорту, відрахування на утримання вищестоячих організацій та ін.).
До інших витрати відносять витрати на науково-дослідні роботи, витрати на гарантійне обладнання та ремонт продукції. В статті "Позавиробничі витрати" відображають витрати на реалізацію продукції, робіт, послуг.
Групування витрат по статтях дає можливість визначити собівартість
окремих видів продукції, а також встановити, під впливом яких факторів сформувався даний рівень собівартості, в яких напрямах треба вести роботу по її зниженню.
З метою калькулювання (розрахунку собівартості одиниці продукції"), а також виявлення природи витрат і шляхів зниження собівартості продукції статті витрат класифікуються по наступних ознаках:
І. За способом віднесення їх на собівартість продукції - прямі і посередні; Прямі витрати - це витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом даної продукції, які враховуються прямим шляхом по її окремих видах. Посередні витрати - це витрати, які неможливо чи недоцільно прямо відносити на собівартість того чи іншого виду продукції, оскільки вони пов'язані з виробничою діяльністю підприємства в цілому. їх включають в собівартість окремих видів продукції шляхом пропорційного розподілу. 2.в залежності від характеру їх зміни при зміні об'єму виробництва: умовно-постійні і умовно-змінні;
Умовно-постійні витрати - це витрати, які при зміні об'єму продукції залишаються майже незмінними, а їх рівень на одиницю продукції змінюється (напр. амортизація, витрати на утримання апарату управління).
Умовно-змінні витрати - це витрати, сума яких змінюється зі зміною об'єму продукції, але їх рівень