Дегресуючі витрати зростають менше, ніж обсяг виробництва. До них належить широке коло витрат на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, придбання інструменту тощо.

Точка беззбитковості або критичний обсяг виробництва продукції – витрати і виручка від продажу продукції рівні.

На рис. 8.1 показана динаміка витрат і виручки від продажу продукції.

Рис. 8.1. Динаміка витрат і виручки залежно від обсягу виробництва: 1 - збитки,

2 - прибуток; Q - обсяг виробництва; С - витрати на випуск продукції; – сумарні витрати на випуск продукції.

Внаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного обсягу (Qкр) є збитковим - заштрихована площа 1. У процесі зростання обсягу продукції частка постійних витрат в їхній загальній (сукупній) величині знижується, зменшуються збитки, і після досягнення критичного обсягу Qкр виробництво продукції стає рентабельним - заштрихована площа 2.

Критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, починаючи з якого виробництво стає рентабельним, можна обчислити аналітично.

Критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, починаючи з якого виробництво стає рентабельним, можна обчислити аналітично. Як видно з графіка на рис. 8.1, за критичної програми виробництва цитрати і виручка від продажу продукції однакові, тобто

де Q - обсяг виробництва; Ц - ціна реалізації одиниці продукції; Спост –сумарні постійні витрати; Сзмін – одиничні змінні витрати; ВД- виручка від реалізації продукції.

Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі, що є більш прийнятним для багатопродуктного виробництва. У цьому разі

де Вкр - критичний обсяг виробництва у грошовому вимірі; Сзм – загальна (сукупна) величина змінних витрат; Спост – сумарні постійні витрати.

Змінну величину Сзм зобразимо як функцію обсягу виробництва за допомогою коефіцієнта маржинального прибутку kм, який визначається за формулою:

Отже, критичний обсяг виробництва (точка беззбитковості) в грошовому вимірі визначається за формулою:

Зобразимо критичний обсяг виробництва за допомогою графіка.

Аналіз беззбитковості

Вер = Q = 1818од*1416,44 =2574,5 (тис.грн.)

Таблиця 8.1

Розрахунок критичного і прогнозованого обсягу продукції

Показники | Один. Вим. | Числове значення

1 | 2 | 3

1. Обсяг виробництва | шт. | 2519

тис.грн. | 3568

2. Постійні витрати, в т. ч.: | тис.грн. | 1330,0

- Витрати на устаткування | тис.грн. | 294,9

- Загальновиробничі витрати | тис.грн. | 235,9

- Адміністративні витрати | тис.грн. | 799,2

3. Ціна за одиницю продукції | грн. | 1416,44

4. Змінні витрати на одиницю продукції | грн. | 684,7

- Сировина і матеріали за "-" відходи | грн. | 269,14

- Паливо і електроенергія | грн. | 44,86

- Основна і додаткова з/п | грн. | 234,14

- Нарахування на з/п 37,5 % | грн. | 87,8

- Витрати на збут | грн. | 48,76

5. Маржинальний дохід | грн. | 731,7

6. Коефіцієнт маржинального доходу | коеф. | 0,52

7. Запас міцності | % | 69,87

8. Критичний обсяг виробництва | шт. | 1818

грн. | 2574500,77

9. Прогнозований прибуток | тис.грн. | 676,56

10. Прогнозований обсяг виробництва | шт. | 2742

тис.грн. | 3 884,13

Отже, для покриття постійних витрат підприємству потрібно виготовляти продукції на суму 2574 тис.грн. або 1818 шт. Для збільшення прибутку на 70 тис.грн. підприємству потрібно виготовити продукції на суму 3884,13 тис.грн., що дозволить підприємству отримувати прибуток в сумі 676,56 тис.грн.

Розділ 9

Оцінка фінансового стану підприємства

Діяльність підприємства здійснюється в умовах товарно грошових відносин з використання фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси - це сукупність грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства і використовуються і метою здійснення підприємницької діяльності.

Функціонування підприємств супроводжується безперервним кругообігом фінансових ресурсів у вигляді витрат, одержаний доходів, їх розподілу і використання.

При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами щодо сплати податків, персоналом підприємства тощо. Всі ці грошині відносини складають зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі:

вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільності і високої прибутковості;

збалансування за часом надходжень і видатків платіжних засобів;

підтримання належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Інструментом виконання цих завдань є розробка перспективних і поточних фінансових планів (бюджетів) підприємства в яких узагальнюються його доходи і видатки за певний період (рік, квартал, місяць). Фінансові плани розробляються в процесі планування діяльності. Залежно від джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє.

Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності підприємства, використання чи продажу його майна: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу майна.

Зовнішнє фінансування має своїми джерелами кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал, купівля цінних паперів, державні субсидії, інші боргові зобов'язання.

Розрізняють фінансування за рахунок власних і сторонніх коштів. До сторонніх коштів належать ті, які треба віддавати, тобто боргові зобов'язання. Усі інші кошти виступають як власний капітал.

Важливою формою фінансування є кредит - платне надання грошей або інших цінностей в борг на певний час. З кредитом пов'язаний ризик можливості невчасної сплати процентів і кредиту в цілому.

Фірмі необхідно забезпечувати: оптимальне співвідношення власного та стороннього капіталів.

Кредит може бути грошовий і майновий (у формі мате-ріальних цінностей і нерухомості). За терміном розрізняють: коротко- (до 1 року) і довгостроковий (більше 1 року) кредити. У відносинах