Розділ 10

Відносини з бюджетом

В Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки.

Місцеві податки і збори, порядок їх сплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законодавством України, крім збору за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон по території прикордонних областей, який встановлюється обласними Радами народних депутатів.

Суми місцевих податків і зборів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцем знаходження (проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Крім цього, ще розрізняють прямі і непрямі податки.

Прямі податки-це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку. До них належать: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з доходів громадян.

Непрямі податки-це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. До них належать, зокрема, податок на добавлену вартість і акцизний збір.

Види податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Податок на додану вартість.

Податок на додану вартість-це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення.

Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на території України, міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи, громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України.

Ставку податку на добавлену вартість встановлено в розмірі 20 відсотків до оподаткувального обороту, який не включає податок на добавлену вартість.

Контроль за сплатою податку на добавлену вартість з імпортних товарів під час переміщення через митний кордон України покладено на митні Органи, всі інші питання, включаючи операції з імпортними товарами, знаходяться під контролем податкової служби України.

Податок на прибуток.

Балансовий прибуток підприємства-це загальна сума його прибутку від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, яка відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції(робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслугов\точих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, не матеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів

фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних операцій, а також від позареалізаційних операцій.

Прибутковий податок з громадян.

Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства як ті, які мають, так і ті, які не мають постійного місця проживання в Україні.

Об'єктом оподаткування у громадян, котрі мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, одержаний ними з різних джерел як на території України, так і за її межами.

У громадян, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, об'єктом оподаткування є доходи, одержувані з джерел в Україні.

Елементами системи оподаткування є:

1. Суб'єкт, або платник податку - це та фізична або юридична особа, яка безпосередньо його сплачує.

2. Об'єкт оподаткування - предмет, який оподатковується ти або іншим податком (майно, доход, товари).

3. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об'єкт оподаткування. Наприклад, оцінка земельної ділянки при оподаткуванні проводиться в гектарах, сотих гектара і т. Ін. Чим більші розміри об'єкта оподаткування, тим більша одиниця виміру. Грошовий вимір може бути безпосереднім - при оцінці доходів і опосередкованим - при оцінці тієї ж земельної ділянки (за ринковою чи нормативною ціною), майна і т. Ін.

4. Джерело сплати оподаткування - доход платника з якого він сплачує податок.

5. Податкова ставка - законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових

ставок:

- універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

- диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

- тверді ( встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні). Вони бувають:

а) фіксовані - встановлені конкретних сум;

б) відносні - визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

- процентні ставки встановлюються щодо об'єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються натри види:

а)пропорційні ставки, які не залежать від розміру об'єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів

об'єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру
зростання об'єкта оподаткування.

6. Податкова квота - це частка податку платника, яка може бути визначена

як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

Традиційно класифікацію податків проводиться за наступними ознаками:

1 .Залежно від рівня державних структур.

2.3алежно від форми оподаткування.

3.Залежно від економічного змісту об'єкта оподаткування.

4.Залежно від способу оподаткування.

5.3алежно від способу зміни податкових ставок.

6. Залежно від платника.

7.3алежно від джерела сплати.

Залежно від рівня державних структур. Податкова система формується як на державному так і на регіональному рівнях. Залежно