3) угоди у області збуту (7,9%). Головне цільове призначення збутових альянсів полягає не в усуненні або обмеженні взаємної конкуренції учасників, а у взаємному наданні доступу до збутових мереж один одного на стратегічних ринках.

Стратегічні сім’ї є узагальнювальною формою підприємництва фірм, які не конкурують один з одним, мають взаємодоповнюючу стратегію, залежать один від одного в процесі досягнення успіху на ринку.

Як приклади стратегічних сімей можна привести відносини «замовник-постачальник» і зв’язки між виробляючими компаніями і обслуговуючими їх банками.

У стратегічних системах кооперується велике число підприємств (виробляючі компанії, торгові фірми, банки) на базі довгострокової спільної роботи, створюються загальні умови кооперації і регулювання і через одну компанію.

Міжнародне злиття і придбання (М & А) як форма міжнародного підприємництва має в сучасних умовах зростаюче значення.

Кількість міжнародного злиття компаній, що склало в 1997 році суму в 342 млрд дол., ще більше збільшилася в 1998 році. На цей вид інвестицій в 1998-1999 роках довелася велика частина інвестицій в розвинені країни.

За оцінками експертів ЮНКТАД, завдяки злиттю компаній до 2010 року у ряді галузей світової промисловості число гравців може різко скоротитися. Наприклад, автомобільний ринок, де зараз налічується 15 основних виробників, може виявитися у владі 5-10 компаній. На ринку фармацевтичної продукції вже зараз сім найбільших ТНК з продажами більше 10 млрд дол. кожна контролюють майже чверть цього 300-мільярдного ринку.

У 1998 році різко зросла кількість крупного злиття на суму понад 1 млрд дол. У 1997 році вартість 58 таких операцій склала 161 млрд дол. Однієї з найбільших операцій 1997 року на суму більше 18 млрд дол. було придбання швейцарської Zurich Versicherungs GmbH англійської тютюнової компанії ВАТИ Industries. Більшість решти крупних придбань припала на сфери фінансових послуг, страхування, хімічної і фармацевтичної промисловості, зв’язку і засобів масової інформації.

Злиття 1998 року встановило нові рекорди. Ряд злиття в нафтових компаніях, таких як Total з Petrofina на суму 39 млрд дол., British Petroleum з Amoco на суму 50 млрд дол., а зараз ще і Еххоп з Mobil на суму 80 млрд дол., істотно збільшили частку інвестицій шляхом злиття в загальному об’ємі інвестицій цього року. Злиття у сфері фінансів також уразили своїми масштабами — 72 млрд дол. коштувало одного тільки злиття Citibank і Travelers Group.

Важлива цільова установка компанії по злиттю і придбанню — орієнтація на збут. Покупка компанії може розумітися як стратегія виходу на ринок. У протилежність створенню нової дочірньої фірми на зарубіжних ринках переваги покупки певної компанії перебувають у тому, що існуючі структури, мережі, устаткування у сфері збуту, виробництва, поставок можуть бути запозичені.

Міжнародна діяльність по покупці і поглинанню проводиться з метою формування глобальної структури конкуренції. Скупка конкурентів може мати своїм слідством врегулювання ринку або посилення власної конкурентної позиції.

Міжнародні переплетення ТНК є сумісним володінням декількома корпораціями цінними паперами один одного. Найбільша кількість міжнародних переплетень доводиться на автомобілебудування.

Разом з тим сьогодні ще не можна говорити про стійкий тип міжнародної підприємницької діяльності. Критеріями вибору форми міжнародної підприємницької діяльності є індивідуальні для кожного підприємця і фірми мотиви і цілі транснаціоналізації.

Очевидно, що міжнародні корпорації, що створили на базі глобальних продуктивних сил міжнародне виробництво, орієнтоване на задоволення потреб людей в будь-якій країні миру стають головним суб’єктом глобальної світової економіки. Загострення глобальної конкуренції між ними визначає в найближчому майбутньому зменшення числа МК з одночасним збільшенням їх ролі і потужності.

4. Проблеми регулювання транснаціонального бізнесу

Процес створення системи національного, двостороннього, регіонального, міжнародного регулювання діяльності транснаціонального бізнесу веде свій звіт з 70-х років.

70-і роки ознаменовані, спробою країн, що розвиваються, розробити і прийняти в рамках ООН спеціальний Кодекс поведінки ТНК, а також стримуючою державною позицією урядів як країн походження, так і країн — реципієнтів по відношенню до міжнародних корпорацій. По думці ініціаторів. Кодекс поведінки ТНК повинен був представляти зведення норм, стандартів і правил, що регламентують діяльність ТНК на міжнародному рівні і служити ефективним інструментом балансування національних і глобальних інтересів всіх учасників.

Тривалий процес обговорення і узгодження позицій сторін проекту Кодексу звів нанівець зусилля ініціаторів його розробки у зв’язку з тим, що в 80-е роки змінилася філософія відношення до транснаціонального бізнесу. В результаті Кодекс поведінки

ТНК так і не був прийнятий.

Проте ряд регламентуючих документів в цей період все ж таки був прийнятий. Серед них:—

Декларація про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства — прийнята ОЕСР в 1976 році. У додатку вона містить Керівні принципи для багатонаціональних підприємств, відповідні положенням національного права про картелі і конкуренцію. Дотримання документа носить добровільний характер;—

Ломейськіє конвенції про співпрацю між країнами Африки, Карібського басейну і Тихого океану і ЄС;—

конвенція між ЄС і Лігою арабських держав про взаємне заохочення і захист інвестицій;—

кодекс іноземних інвестицій країн Андського пакту, що має обов’язкову силу для країн-учасниць і відображає концепцію підпорядкування ТНК законам приймаючих країн;—

зведення справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою, часто вживаної ТНК;—

міжнародний кодекс по передачі технологій, регулюючий передачу технологій, зокрема по каналах ТНК.

Виконання цих угод контролюють різні міжнародні організації, прямо або побічно пов’язані з діяльністю ТНК.

Одночасно були створені міжнародні організації, що займаються питаннями діяльності ТНК:—

Комісія ООН по ТНК, що займається всім комплексом питань, пов’язаних з діяльністю ТНК.—

комітет з багатонаціональних підприємств