У багатобічних угодах по інвестиціях в найбільшій мірі знаходить віддзеркалення розуміння взаємозв’язку між ПІІ і економічним розвитком, зокрема, закріплюються особливі побажання і потреби країн, що розвиваються. Найконкретнішими і важливішими на справжній момент є домовленості, досягнуті в рамках Всесвітньої торгової організації (ВТО): Загальна угода по торгівлі послугами (GATS) і серія так званих угод TRIPS (права інтелектуальної власності, пов’язані з торгівлею) і TRIM. На багатобічному рівні також прийнятий рекомендаційний Список видів обмежувальної ділової практики.

Продовжуються пошуки шляхів подальшого розвитку міждержавної координаційної політики відносно ПІІ. У числі найважливіших ініціатив останнім часом — переговори в рамках ОЕСР по висновку Багатобічної угоди по інвестиціях з метою усунення всякої дискримінації між вітчизняними і іноземними інвесторами. Значення Угоди полягає в тому, щоб ще більше інтенсифікувати трансграничні потоки продуктивного капіталу, забезпечивши для нього щонайвищі стандарти лібералізації і захисту, а також ефективні процедури дозволу споровши. Хоча угоду передбачається укласти між країнами-членами ОЕСР, воно буде відкрите для участі і інших країн. Проблеми ПІІ висуваються на передній план і у ряді інших регіональних і міжрегіональних форумів, зокрема в АСЕАН, ОПЕК, НАФТА, а також в рамках Зони вільної торгівлі Північної і Латинської Америки, Європейської Енергетичної Хартії.

ООН також прагне зберегти свою традиційно високу роль у вивченні процесів міжнародного інвестування і виробленні заходів практичної політики по відношенню до ТНК. Зокрема, на IX Конференції ЮНКТАД (1996 р.) була поставлена задача поглибленого аналізу значення міжнародних угод по ПІІ для країн, що розвиваються, і держав з ринковою економікою, що формується .

Таким чином, характерна особливість 90-х років — кардинальне зрушення в спрямованості регулювання іноземних інвестицій. Якщо в перші післявоєнні десятиліття основний вектор політики відносно ПІІ визначався обмеженнями і заходами контролю, то зараз центральною задачею практично всіх урядів виступає залучення іноземних капіталів в національну економіку.

Зараз, по суті справи, набирає силу процес конвергенції національних правил відносно ПІІ. Очевидно, що підхід до ПІІ, що базується на визнанні інтересів всіх сторін, що беруть участь, і направлений на забезпечення взаємної вигоди, зрештою є найефективнішим. На практиці це зводиться до пошуку оптимального балансу прав і зобов’язань учасників тих або інших багатобічних інвестиційних угод.

Висновок

Починаючи з кінця 90-х років в світі функціонує близько 60 тис. міжнародних корпорацій, 500 тис. зарубіжних філіалів, що мають, і аффілірованних (залежних) компаній по всьому світу. Вони контролюють до половини світового промислового виробництва, 63% зовнішньої торгівлі, а також приблизно 4/5 патентів і ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау.

Таким чином, під контролем ТНК знаходиться 90% світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну, джуту і залізняку; 85% ринку міді і бокситів, 80% чаю і олова, 75% бананів, натурального каучуку і сирої нафти. Половина американського експорту здійснюється американськими і іноземними ТНК. У Великобританії ця частка досягла 80%, в Сінгапурі — 90%. Велика частина платежів, пов’язаних з трансфертом нових технологій, здійснюється усередині ТНК. У США частка ТНК в трансфертах технологій складає 80%, у Великобританії — 90%

Список використаної літератури:

Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник. — М.: Юристь, 1999. С. 218-236.

Киреев А. Международная экономика. — М.: Международные отношения, 1997. С. 303-307.

Мовсесян А.Г. Транснационализация в мировой экономике. — М.: ФА, 2000.

Сергеев П.В. Мировое хозяйство и международ-ные экономические отношения на современном этапе. — М.: Новый юрист, 1998. С. 105-109.

Бадрак А, О влиянии ТНК на мировую торговлю // РЭЖ, 1999, № 2.

Винокуров Е. ТНК и региональная экономичес-кая интеграция в ЕС // МЭ и МО. 2000. № 10.

Калин А. Национальные особенности корпоратив-ного развития. // Экономика и жизнь. 1998. № 19.

Нухович Э. Современная мировая экономичес-кая система // РЭЖ. 1996. № 7-9.

Титов К. Международное антимонопольное ре-гулирование и ВТО // МЭ и МО. 2000. № 10.

Хуснутдинов М. Конвенция о ТНК: условия принятия и реализации // РЭЖ. 1998. №4.