Необхідно розробити методичні вказівки щодо розробки та складання планів і прогнозів соціального й економічного розвитку держави, ок-ремих регіонів та областей, що дасть можливість скоординовано провести аналіз стану та розроби-ти заходи щодо структурної перебудови економі-ки України в цілому.

3 метою забезпечення керованості народним господарством слід здійснити перехід усіх секторів економіки на систему національних рахунків та міжгалузевих балансів, але на новій методичній базі із застосуванням сучасної системи управління на основі найсучасніших досягнень менеджменту.

На підставі всебічного аналізу стану вироб-ничого сектору економіки визначити перелік та обсяги оптимально необхідних для України сирови-ни, товарів та послуг. На підставі розрахунків та результатів аналізу зовнішньої торгівлі здійснити оптимізацію експортно-імпортного сальдо країни.

Економічними методами обмежити ввезен-ня імпортних товарів. Цей захід, окрім сприяння

. розвитку вітчизняного товаровиробника, дозволить зменшити відплив капіталу за кордон через тіньову економіку.

Впровадити систему жорсткого контролю над використанням амортизаційних відрахувань за їх прямим призначенням у повному обсязі.

Подолати штучно створену кризу неплатежів,

процес відтворення і економічного кругообігу.

Під час проведення аналізу стану економіки України визначити стратегічні напрями розвитку та пріоритетні галузі народного господарства. Правильний вибір є стратегічним аспектом здійснення ефективних структурних трансформацій.

Нині питання економічної безпеки набуло особливої актуальності ще й тому, що від його вирішення залежатиме доля України, відновлен-ня у людей поваги до своєї держави і впевне-ності, що вона завжди захистить їх. Насампе-ред, важливо врахувати помилки, допущені при здійсненні економічних перетворень, які призве-ли до руйнівних процесів не лише в економіці, але й, що небезпечніше, — до розмивання мо-ральних засад суспільства. Адже саме економічна безпека покликана гарантувати сприятливі умови для життя і продуктивної діяльності громадян, державних інститутів, захищати життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Історичний досвід свідчить, що приватний

бізнес, підприємці та громадяни стають тим більше зацікавленими в зміцненні держави (крім диктаторських та тоталітарних ре-жимів) і захисті її інтересів,чим ефективніше розвивається економіка країни, чим впев-неніше держава створює оптимальні умови для реалізації приватних інтересів, для стабільності. В розвинутій ринковій еко-номіці держава не тільки гарантує суспільству дотримання принципів свободи підприємництва, свободи конкуренції та осо-бистої свободи в національних рамках, - вона є водночас і надійною опорою в світовій інте-грації.

Таким чином, економічна безпека держави є не просто однією з найважливіших складо-вих системи державних інтересів, а й виступає вирішальною умовою дотримання та ре-алізації як державних, так і недержавних інтересів країни.

Становлення та розвиток державного суве-ренітету залежить від взаємодії двох його ос-новних складових: по-перше, верховенства держави на своїй території, яке визначається обов'язковістю рішень вищої верховної влади держави для виконання всіма держорганами, посадовими особами, державою та населен-ням; наявністю в руках держави всіх засобів владного примушення, а також суверенних прав; і, по-друге, незалежності держави у сфері міжнародного спілкування [7]. Виділя-ють також економічний суверенітет як голо-вну складову державного суверенітету. В ос-нові економічного суверенітету лежить власність українського народу на своє національне багатство, спираючись на яку уповноважені ним органи самостійно здійснюють регулювання економіки і зовнішньоекономічної діяльності. Структура економічного суверенітету пов'язана зі струк-турою економічної системи і охоплює неза-лежність держави в формуванні і розвитку технологічного способу виробництва, еко-номічних відносин власності і відповідного господарчого механізму.

Економічний суверенітет в сучасних умо-вах є базою для:

1) можливості державного контролю за національними ресурсами, досягнення такого рівня виробництва та якості продукції, який забезпечує її конкурентоспроможність і доз-воляє на рівних брати участь у світовій

- торгівлі, коопераційних зв'язках та обміні на-уково-технічними досягненнями;

І 2) стабільності і усталеності національної

' економіки, які зумовлюють захист власності у всіх її формах, створення надійних умов та гарантій для підприємницької активності, отримання факторів, що дестабілізують ситу-ацію (боротьбу з кримінальними структурами в економіці, недопущення глибоких без-підставних розривів у розподілі доходів, які викликають соціальну кризу тощо);

3) саморозвитку та прогресу, що особливо важливо в сучасному динамічному світі; ство-рення сприятливого клімату для інвестицій та інновацій, постійної модернізації вироб-ництва, підвищення професійного, освітнього та загальнокультурного рівня працівників -тобто, всього того, що виступає необхідними і обов'язковими умовами стійкості та самозбе-реження національної економіки.

Отже, економічний суверенітет як головна складова державного суверенітету та націо-нально-державних інтересів є основою еко *