У Законі “Про місцеві Ради, місцеве та регіональне самоврядування” передбачено право місцевих рад запроваджувати на своїй території місцеві податки і збори. Практика запровадження їх протягом 1991-1993 років пов’язана з неодноразовими правовими конфліктами між органами місцевого самоврядування і прокуратури, викликаними неврегульованістю цього питання в спеціальному законодавчому акті. Давня ж нормативна база не відповідала новим реаліям.

Законодавче врегулювання порядку справляння місцевих податків і зборів в Україні, яке було проведене разом із прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”, Закону України “Про систему оподаткування” та низки інших нормативних документів, створило необхідне правове поле для функціонування місцевого оподаткування, сприяло його становленню та зміцненню.

Так, 1992 році за рахунок місцевих податків і зборів формувалося лише 0,2 % доходів місцевих бюджетів України, а вже через рік після виходу Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” їх питома вага збільшилась до 1% сукупних доходів місцевих бюджетів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчила, що використання їх в Україні поки що вкрай неефективне і вони не виконують свої функцій. Так, у 1994 році планувалося отримати від місцевих податків і зборів 10 трлн.крб., за планом трохи більше 2% доходів консолідованого бюджету України і 4,8% сукупних доходів місцевих бюджетів. Фактично ж було отримано 901,9 млрд.крб. доходів від місцевих податків і зборів, тобто 9% планової суми цих надходжень.Таким чином, реальні надходження від місцевих податків і зборів склали в консолідованому бюджеті 0,2%, а їхня частка в доходах місцевих бюджетів – 0,45%. Одна з причин зриву плану з місцевих податків і зборів полягала в тому, що більше 6 тис. місцевих рад у 1994 році не запровадили на своїй території таких податків.

У 1995 році було заплановано отримати 11 трлн. крб. місцевих податків і зборів, що становило 0,55% загальних доходів консолідованого бюджету України і 1,55% сукупних доходів місцевих бюджетів. За рік отримали 12,5 трлн.крб. місцевих податків і зборів.

У 1996 році було заплановано отримати 189,6 млн.грн. місцевих податків і зборів. Фактичні надходження склали 285,1 млн.грн. Це 0,95% доходів зведеного бюджету України і 2,4% сукупних доходів місцевих бюджетів. У 1997 році надходження від місцевих податків і зборів склали 360,4 млн.грн.

У 1998 році у місцеві бюджети надійшло 392,1 млн.грн. місцевих податків і зборів, що склало 2,0% доходів місцевих бюджетів.

За останні роки чітко визначилась позитивна тенденція щодо збільшення абсолютних надходжень місцевих податків і зборів в доходну частину місцевих бюджетів. Однак більш показовішими для аналізу є дані про відносні величини місцевих податків в доходах місцевих бюджетів.

Фіскальне значення місцевих податків і зборів по-різному проявляється у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів в регіональному розрізі. При середньому значенні по Україні – 2,0% від доходів місцевих бюджетів, місцеві податки і збори в доходах окремих адміністративно-територіальних одиниць були дещо вищими за питомою вагою у загальних надходженнях. Так, у Хмельницькій області у 1998 році місцеві податки і збори склали 3,2% від доходів місцевих бюджетів, в Одеській та Чернівецькій областях – по 2,9%, Запорізькій і Волинській областях – по 2,7%. В той же час, в Житомирській, Миколаївській та Тернопільській областях цей показник становив 1,3%, а в Закарпатській області – 1,2% (див.табл.1)

Таблиця 1

Питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів України у 2004 році, тис.грн.

Адміністративно-територіальні одиниці | Доходи місцевих бюджетів, всього | В тому числі, місцеві податки і збори | Питома вага місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів

АР Крим | 625716,4 | 15995,7 | 2,6

Вінницька | 542667,6 | 11145,4 | 2,1

Волинська | 355386,6 | 9695,1 | 2,7

Дніпропетровська | 1303406,8 | 29077,0 | 2,2

Донецька | 1819986,8 | 36999,1 | 2,0

Житомирська | 639533,4 | 8530,1 | 1,3

Закарпатська | 426763,1 | 5210,4 | 1,2

Запорізька | 792988,9 | 21311,8 | 2,7

Івано-Франківська | 518858,2 | 7810,6 | 1,5

Київська | 716224,1 | 10155,7 | 1,4

Кіровоградська | 378611,9 | 5950,7 | 1,6

Луганська | 983436,8 | 19593,7 | 2,0

Львівська | 772894,2 | 19538,9 | 2,5

Миколаївська | 553405,1 | 7123,5 | 1,3

Одеська | 744694,1 | 21494,8 | 2,9

Полтавська | 959205,1 | 13738,8 | 1,4

Рівненська | 447373,2 | 6953,2 | 1,6

Сумська | 435182,7 | 7681,3 | 1,8

Тернопільська | 344456,5 | 4620,5 | 1,3

Харківська | 1492508,9 | 33841,9 | 2,3

Херсонська | 393202,5 | 6728,4 | 1,7

Хмельницька | 497191,5 | 15803,4 | 3,2

Черкаська | 640696,0 | 8660,3 | 1,4

Чернівецька | 320058,2 | 9354,3 | 2,9

Чернігівська | 398261,4 | 9036,6 | 2,3

М.Київ | 2010267,8 | 42225,7 | 2,1

М.Севастополь | 103643,8 | 4026,1 | 3,9

Всього | 19216622 | 392103 | 2,0

Загалом у 15 адміністративно-територіальних утворення України значення питомої ваги місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів було на рівні не меншому, ніж середній по країні.

Такі різні коливання абсолютних і відносних показників надходжень місцевих податків і зборів спричинені різноманітністю цих платежів. На динаміку, структуру та географію надходжень впливає багато факторів. Насамперед – регіональна структура економіки, розміщення продуктивних сил, фінансовий стан підприємств, розвиток побутової інфраструктури населених пунктів, розташування адміністративно-територіальних одиниць і, зокрема, наявність курортних зон, готелів тощо. Крім того, обсяги надходжень місцевих податків і зборів визначають і