Фінансові ресурси інвестування та інструменти залучення капіталу

Грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні підприєм-ця, є його фінансовими ресурсами. Фінансові ресурси використовуються на розвиток підприємницької діяльності (фінансува-ння засобів виробництва та робочої сили), утримання об'єктів невиробничої сфери, на споживання та створення резервів.

Частина фінансових ресурсів, що йде на фінансування пред-метів та засобів праці, робочої сили та інших елементів вироб-ництва, складає капітал підприємства у грошовій формі.

Як фінансовий ресурс, капітал може бути підприємницьким та позичковим. Підприємницький капітал — це вкладення шля-хом прямих чи портфельних інвестицій у будь-який проект з ме-тою отримання прибутку чи прав управління або того та іншого разом. Позичковий капітал — це грошові кошти, що передають-ся у борг на умовах повернення та платності. Позичковий капі-тал постає як товар, який кредитор надає підприємцю в тимча-сове користування з метою одержання позичкового процента.

Початковий підприємницький капітал формує статутний ка-пітал (фонд) – основні та оборотні кошти, вартість яких відо-бражається у стратегії підприємства. Статутний капітал — це су-ма внесків (паїв) засновників підприємства (компанії) для забез-печення його життєдіяльності.

Статутний капітал може включати не тільки грошові активи, але й інші матеріальні та нематеріальні активи, цінні папери, права користування природними ресурсами, майном тощо.

Вартість внесків (паїв) оцінюється сумісним рішенням зас-новників підприємства (проекту). Порядок формування та роз-мір статутного капіталу, а також його зменшення чи зростання регулюються законодавством та установчими документами [27, c. 157]

Інвестиції, що здійснюються у статутний капітал в іноземній валюті, перераховуються на національну валюту за курсом НБУ. Порядок використання статутного капіталу як фінансового ресу-рсу визначається законодавством та установчими документами підприємства.

Щодо Івано-Франківської області, то інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах) складали у 1995 р. 37049 тис. грн., тоді як у 2002 р. цей показник виріс до 953856 тис. грн., тобто в 25,7 разів. А це є показник вкладання коштів у галузі, від яких інвестор розраховує отримати прибуток.

Прибуток – це фінансовий ресурс, що використовується як на споживання, так і на нагромадження.

Схема формування та розподілу прибутку підприємства,

компанії (акціонерного товариства)

Прибуток від реалізації продукції (послуг, робіт, товарів) – це різниця між виручкою від реалізації продукції без податку на добавлену вартість, акцизів, інших податків і витратами на виробництво та реалізацію (собівартістю).

Надходження від іншого продажу — це прибуток, одержаний від реалізації основних фондів та іншого майна, відходів виробництва, нематеріальних активів тощо. Цей прибуток визнача-ється як різниця між виручкою від реалізації та витратами на цю реалізацію. Ці надходження заведено називати мобілізацією внут-рішніх ресурсів (МВР).

При фінансуванні будівництва господарчим засобом до МВР належать планові нагромадження та економія від зниження со-бівартості будівельно-монтажних робіт, амортизація засобів пра-ці, що використовуються в будівництві.

Сальдо за внереалізаційними операціями – це різниця між доходами та витратами від цих операцій (прибуток або збиток).

У світовій практиці використовуються також інші методи нарахування амортизації, крім рівномірного.

Рік | Рівномірний, 20% | Регресивний | Зменшую чого залишку (фіксований 40%) | Комбінований

щорічні відраху-вання | відрах. зростаю-чим підсумком | Щорічні відраху-вання | відрах. зростаю-чим підсумком | щорічні відраху-вання | відрах. зростаю-чим підсумком | щорічні відраху-вання | відрах. зростаю-

чим підсумком

1 | 20 | 20 | 33,33 | 33,33 | 40 | 40 | 40 | 40

2 | 20 | 40 | 26,67 | 60,00 | 24 | 64 | 24 | 64

3 | 20 | 60 | 20,00 | 80,00 | 14,4 | 78,4 | 14,4 | 78,4

4 | 20 | 80 | 13,33 | 93,33 | 8,64 | 87,04 | 10,8 | 89,2

5 | 20 | 100 | 6,67 | 100 | 5,18 | 92,22 | 10,8 | 100

Таблиця 2.2

Пайові внески – це грошові та інші кошти, сплачені юриди-чними та фізичними особами при вступі до спільного підприє-мництва. Вони обов'язкові при вступі до товариства з обмеже-ною відповідальністю, повного та командитного товариства.

Пайові внески можуть бути у вигляді грошових коштів, ма-теріальних цінностей, прав користування природними ресурсами та майном, у тому числі прав на використання винаходів, "ноу-хау". Різновидом пайового внеску є інвестиційний внесок, який здійснюється працівником підприємства з метою його розвитку. Пайові та інвестиційні внески можуть здійснюватися шляхом періодичного відрахування від зарплати працівників. За цими внесками можуть нараховуватися проценти та сплачуватися ви-нагорода.

Страхові внески та внески до пенсійного фонду беруть участь у забезпеченні відтворення виробничих сил як засобів праці та робочої сили. Ці інвестиції заведено називати ануітетом (щорічний платіж), через певний час вони принесуть інвесторові регулярні доходи.

Кредиторські заборгованість – це стійке джерело фінан-сових ресурсів, що постійно знаходиться у розпорядженні під-приємства. Воно прирівнюється до власних коштів. Це, перед-усім, заборгованість постачальникам за відвантажені товари, тер-мін оплати яких ще не настав. До кредиторської заборгованості належить також перехідна заборгованість бюджету, заборгова-ність за відрахуваннями у позабюджетні фонди. За умов розбалансованої економіки перехідна заборгованість по зарплаті як фінансовий ресурс може використовуватися тільки на підприємс-твах, які працюють стабільно.

Кредити, позики. Це позичкове джерело фінансування ін-вестицій. Кредит може надаватися будь-яким суб'єктом господа-рювання чи фізичною особою будь-якому іншому інвестору чи тій особі, яка бере участь у інвестиційній (підприємницькій ді-яльності). Розрізняють банківський, інвестиційний, комерційний та податковий кредити, а також позики.

Банківський кредит – це видана банком чи іншим фінан-сово-кредитним закладом позичка на умовах платності, поверненості та терміновості. Позичка повинна бути повернута кредито-рові у встановлений термін у повному обсязі з нарахованими за її використання процентами. Розрізняють короткотермінові, середньотермінові