2001 2002

Коефіцієнт покриття 1,64 1,48

По-друге, коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу. Ця величина показує, який прибуток приносить кожний вкладений інвестором долар. З точки зору утримувача акцій найбільш важливим показником рентабельності є рівень віддачі акціонерного капіталу. Для Eastern Kodak ці коефіцієнти за 2002 й 2001 роки склали:

2001 2002

Коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу

По-третє, співвідношення позиченого капіталу до власного, яке показує співвідношення позичених ресурсів й акціонерного капіталу. Таким чином, чим вище цей показник, тим більше заборгованість компанії і тим більш нестійкий її стан.

Окрім названих також велику увагу приділяють коефіцієнту чутливості бета (р). Це один з основних показників, що використовується під час аналізу фінансових ризиків. Показник Р характеризує змінюваність доходів за певною акцією відносно доходів по "середньому", повністю диверсифікованому портфелеві котрим в ідеальному випадку є весь ринок цінних паперів.

Значення цього показника регулярно публікуються у західній фінансовій періодиці, він широко використовується для аналізу якості інвестиційних проектів, зокрема для оцінки того наскільки сподіваний дохід компенсує ризикованість вкладів у певний вид цінних паперів.

Розрахунком показників ризику займаються консалтингові інвестиційні компанії. Так показник р для акцій компанії Eastern Kodak становить 0,9, тобто ризикованість вкладень у ці акції нижча, ніж ризикованість фондового ринку в цілому.

Серед методик аналізу слід ще було б виділити, так звану техніку дисконтування Більшість людей розуміє, що певна кількість грошей має сьогодні більшу вартість, ніж ті самі гроші , наприклад, через три роки. Як кажуть, що "гроші гублять вартість", тобто вартість грошей втрачається з часом навіть за нульової інфляції. Інвестування ж капіталу, зокрема в цінні папери, є прийняттям рішення щодо майбутнього. Тобто йдеться про необхідність визначення ефективності рішень щодо майбутнього та порівняння ефектів, що відносяться до різних моментів часу. Для цього необхідно розглянути зміну вартості грошей за часом. Зробити це можна застосовуючи техніку дисконтування.

За допомогою цієї методики можна розрахувати теперішню вартість тих доходів які ми могли б отримати в майбутньому.

Теперішня вартість грошей визначається за формулою:

Тепер. в/ть = Майбут. в/ть / (1 + Дисконт) "Кіл-ть років”

Розглянемо дію цієї методики на такому прикладі.

Компанія сподівається одержати доход 1000000 гривень. Визначити теперішню вартість цього доходу залежно від терміну через який він надійде, та від величини ставки дисконту. Нехай термін приймає 11 різних значень, від О (поточний рік) до 10 (дохід надійде через 10 років), а ставка дисконту може прийняти одне з трьох значень ( 5%, 8%, 10%).

Користуючись наведеною формулою, одержимо такі результати теперішньої вартості.

Таблиця 3.6

Строк |

5% |

8% |

10%

0 |

1000000 |

1000000 |

1000000

1 |

952381 |

925926 |

909091

2 |

907029 |

857339 |

826446

3 |

863838 |

793832 |

751315

4 |

822702 |

735030 |

683013

5 |

783527 |

680583 |

620921

6 |

746215 |

630170 |

564474

7 |

710681 |

583490 |

513158

8 |

676839 |

540269 |

466507

9 |

644609 |

500249 |

424098

10 |

613913 |

463193 |

385543

Очевидно, що теперішня вартість потоку доходів, сподіваються отримувати протягом певної кількості років у майбутньому, залежить від номінальної величини цих доходів, норми дисконту також періоду, протягом якого ці доходи сподіваються отримувати.

Цю техніку можливо дуже широко застосовувати для проведення аналітичної роботи стосовно операцій з цінними паперами, особливо з акціями та облігаціями.

Окремим питанням в аналізі цінних паперів виступає питання формування інвестиційної стратегії компанії.

Формування інвестиційної стратегії компанії - це досить складний творчий процес, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Перш за все, формування стратегії базується на прогнозуванні ряду параметрів (умов) щодо здійснення інвестиційної діяльності, кон'юктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Під час формування інвестиційної стратегії провадиться широкий пошук і оцінювання альтернативних варіантів інвестиційних рішень які найбільше відповідають іміджу компанії і завданням щодо її розвитку.

Під інвестиційною стратегією розуміють формування системи довготермінових цілей інвестиційної діяльності компанії і вибір найбільш ефективних шляхів її досягнення.

Головною ціллю формування інвестиційного портфеля компанії є забезпечення реалізації її інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних (з допустимим рівнем ризику) інвестиційних проектів і фінансових інструментів. З урахуванням сформованої головної цілі будується система часткових цілей з урахуванням обраної стратегії і особливостей щодо здійснення інвестиційної діяльності. Так, систему цілей щодо формування інвестиційного портфеля можна представити в таблиці.

Таблиця 3.7

Зростання капіталу і зростання доходів знаходяться в прямій залежності з рівнем інвестиційних ризиків. Забезпечення достатньої ліквідності не дозволяє залучати до портфеля високоприбуткові інвестиційні проекти, а також проекти, що забезпечують значний приріст капіталу в довготерміновому періоді.

Враховуючи альтернативність цілей можна говорити також про ризик, що спричиняється невизначеністю, суперечливістю цілей. Враховуючи конфліктність цілей формування інвестиційного портфеля, можна визначити їх пріоритети зокрема експертним методом.

Основні цілі формування інвестиційного портфеля закладаються в основу відповідних критеріальних показників які компанії необхідно розробити, користуючись відповідною методикою та математичним апаратом. Зокрема, кожна компанія може розробити актуальні на певний період часу та прийнятні для неї нормативні показники:

° мінімальних темпів зростання капіталу;

° мінімального рівня поточного доходу;

° максимального ступеня інвестиційного ризику;

° мінімальну за капіталомісткістю частку високоліквідних інвестиційних проектів.

Ті чи інші конкретні значення критеріальних показників можуть використовуватись не лише до портфеля в цілому, але й під час оцінювання

окремих інвестиційних проектів (фінансових інструментів інвестування), з яких, власне, і повинен сформуватись портфель. Відмінності цілей (їх питомої ваги), видів об'єктів інвестування, що залучаються до портфелів, та інші умови визначають різноманіття варіантів спрямованості і складу портфелів окремих компаній, що може бути певним чином типізоване.

Типізація інвестиційних портфелів за їхніми видами пов'язані зі спрямованістю і обсягом діяльності компанії.

Портфель